Перейти до вмісту

Марков Петро Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петро Олексійович Марков
рос. Пётр Алексеевич Марков
Народження28 червня 1902(1902-06-28)
с. Хотовня
Смерть3 червня 1967(1967-06-03) (64 роки)
Москва
ПохованняНоводівичий цвинтар
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
ОсвітаВійськова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби1923—1967
ПартіяКПРС
Звання Генерал-полковник
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Богдана Хмельницького II ступеня Орден Червоної Зірки Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «За перемогу над Японією»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»

Петро́ Олексі́йович Ма́рков (19021967) — радянський воєначальник, генерал-полковник танкових військ (16.06.1965).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 28 червня 1902 року в селі Хотовня Рогачовського повіту Могильовської губернії Російської імперії (нині — Рогачовський район Гомельської області Білорусі). Білорус.

У лавах РСЧА з 1923 року. У 1933 році закінчив Військову академію механізації і моторизації РСЧА. З 1935 року — на посадах викладача у військових училищах.

Учасник німецько-радянської війни з 1942 року: начальник оперативного відділу штабу 9-го танкового корпусу, начальник штабу 1-го гвардійського механізованого корпусу. Воював на Західному, Південно-Західному та 1-му Українському фронтах. 11 березня 1944 року присвоєне військове звання «генерал-майор танкових військ». З 1944 року — начальник штабу Головнокомандувача бронетанковими і механізованими військами РСЧА.

Після закінчення війни — знову на викладацькій роботі. У 1958 році закінчив Військову академію Генерального штабу. З 1958 року — заступник начальника, з 1964 року — начальник Військової академії бронетанкових військ.

Помер 3 червня 1967 року.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Ім'ям Петра Маркова названо одну з вулиць у рідному селі.

Посилання

[ред. | ред. код]