Марко Джалліні
Марко Джалліні | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Marco Giallini | ||||
Марко Джалліні у 2006 році | ||||
Народився | 4 квітня 1963 (61 рік) Рим, Італія | |||
Громадянство | Італія | |||
Діяльність | актор | |||
Alma mater | Національна академія драматичного мистецтваd | |||
Роки діяльності | 1986 — донині | |||
IMDb | nm0316074 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Марко Джалліні у Вікісховищі | ||||
Марко Джалліні (італ. Marco Giallini; 4 квітня 1963, Рим) — італійський актор кіно, театру та телебачення.
Марко Джалліні народився 4 квітня 1963 року в Римі, Італія. Батько Марко — різноробочий, мати — домогосподарка[1]. Марко навчався в Національній академії театрального мистецтва імені Сильвіо Д'Аміко[2]. Закінчивши академію, він почав працювати у театрі з такими режисерами як Арнольд Фоа, Анджело Орландо та Енніо Колторті.
Деб'ютував у кіно в 1986 році, виконавши невелику роль у стрічці Кастеллано і Піполо «Універмаги»[3][4].
У 2016 році Марко Джалліні зфільмувався у стрічці режисера Паоло Дженовезе «Ідеальні незнайомці». Фільм отримав двадцять дві номінації італійських та міжнародних премій, включаючи головну кінопремію Італії «Давид ді Донателло». Сумарно фільм удостоївся одинадцяти нагород.
У 1993 році Марко Джалліні одружився. У шлюбі народилося двоє синів: Рокко (нар. 1998) та Дієґо (нар. 2004)[5]. Його дружину звали Лоредана, вона померла у 2011 році від крововиливу в мозок[6].
Марко Джалліні нині мешкає у Фонте-Нуова, в Італії. Він захоплюється рок-музикою, колекціонує вінілові платівки.
Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
2020 | ф | Гості на віллі | Villetta con ospiti | |
2019 | ф | Завтра буде новий день[it] | Domani è un altro giorno | Джуліано |
2019 | ф | Великий стрибок[it] | Il grande salto | камео |
2018 | ф | Я — мільярдер | Io sono Tempesta | Нума Темпеста |
2017 | ф | Місце | The Place | Етторе |
2016 | ф | Щастя бути одною | Assolo | Мауро |
2016—2019 | с | Рокко Ск'явоне[it] | Rocco Schiavone | Рокко Ск'явоне, комісара поліції |
2016 | ф | Ідеальні незнайомці | Perfetti sconosciuti | Рокко |
2015 | ф | Хто ці люди?[it] | Loro chi? | Марчелло |
2015 | ф | Якщо Господь забажає | Se Dio Vuole | ' |
2014 | ф | Провина Фройда[it] | Tutta colpa di Freud | Франческо |
2013 | ф | Доброго ранку, тату[it] | Buongiorno papà | Енцо Бріґі |
2012 | ф | Досконала родина[it] | Una famiglia perfetta | Фортунато |
2009 | кф | Щоденник | La pagella | тато |
2011 | ф | Усі копи — виродки | ACAB - All Cops Are Bastards | Мазінґа, поранений міліціонер |
2011 | ф | Стоячи у раю[it] | Posti in piedi in paradiso | Доменіко Сеґато |
2010 | с | Злочини[it] | Crimini | Вінченцо Тал'яферро |
2010 | ф | Краса віслюка[it] | La bellezza del somaro | Дуччо |
2009—2011 | с | Нова команда[it] | La nuova squadra | Андреа Лопес |
2009 | ф | Фатальна Лара | Io, loro e Lara | Луїджі Масколо |
2006 | ф | Друг сім'ї | L'amico di famiglia | Аттанасіо |
2004 | ф | Не йди | Non ti muovere | Манільйо |
1999 | с | Операція «Одіссея»[it] | Operazione Odissea | поліціянт |
1998 | ф | Запах ночі[it] | L'odore della notte | Мауріціо Леґґері |
1998 | ф | Барбара[it] | Barbara | Піно |
1998 | ф | Остання новорічна ніч | L'ultimo capodanno | Енцо ді Джіроламо |
1986 | ф | Універмаги (фільм, 1986) | Grandi magazzini | працівник відділу маркетингу (не має у титрах) |
Рік | Нагорода | Категорія | Робота | Результат |
---|---|---|---|---|
2018 | «Срібна стрічка» | Найкращий актор у комедійному фільмі | «Я — мільярдер» | Номінація[7] |
2016 | «Давид ді Донателло» | Найкращий актор | «Ідеальні незнайомці» | Номінація[8] |
2014 | «Кінофестиваль у Бусто-Арсіціо» | Найкращий актор | «Провина Фройда» | Перемога |
2013 | «Давид ді Донателло» | Найкращий актор другого плану | «Доброго ранку, тату»[it] | Номінація |
«Срібна стрічка» | Найкращий актор | «Доброго ранку, тату»[it] | Номінація | |
«Золота хлопавка» | Найкращий актор другого плану | «Досконала родина»[it] | Номінація[9] | |
2012 | «Давид ді Донателло» | Найкращий актор | «Стоячи у раю»[it] | Номінація |
Найкращий актор другого плану | «Усі копи — виродки» | Номінація | ||
«Срібна стрічка» | Найкращий актор другого плану | «Усі копи — виродки» | Перемога | |
2010 | «Давид ді Донателло» | Найкращий актор другого плану | «Фатальна Лара» | Номінація |
«Срібна стрічка» | Спеціальна згадка | «Щоденник» | Перемога |
- ↑ Emilio Marrese. Marco Giallini - Giallini chi? Er Teribbile. La Repubblica. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 20 грудня 2019.(італ.)
- ↑ Fabio Secchi Frau. Marco Giallini: Io, Giallini. Mymovies.it. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.(італ.)
- ↑ GRANDI MAGAZZINI regia di Castellano & Pipolo. filmscoop.it. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.(італ.)
- ↑ CinemaCuriosità. La comparsata famosa in Grandi Magazzini - StuzziCult. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 20 грудня 2019.(італ.)
- ↑ Giorgio Dell'Arti, Massimo Parrini. Catalogo dei viventi. Marsilio, 2009. ISBN 978-88-317-9599-9 (італ.)
- ↑ Giallini: quando mia moglie ha chiuso gli occhi. Vanityfair.it. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 20 грудня 2019.(італ.)
- ↑ Я - мільярдер. Нагороди. IMDb. Процитовано 20 грудня 2019.(англ.)
- ↑ Хронологія премії Давид ді Донателло 1974. Архів оригіналу за 26 квітня 2016. Процитовано 20 грудня 2019.(італ.)
- ↑ CIAK D'ORO 2013 - Pubblicate le prime nomination. CinemaItaliano.info. Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019.(італ.)
- Офіційний сайт
- Марко Джалліні на сайті IMDb (англ.)