Перейти до вмісту

Марко Мілянов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марко Мілянов
серб. Марко Миљанов Поповић Дрекаловић
Народився25 квітня 1833(1833-04-25)
Medund, Князь-єпископство Чорногорія
Помер2 лютого 1901(1901-02-02) (67 років)
Херцег-Новий, Князівство Чорногорія
Країна Князівство Чорногорія
 Князь-єпископство Чорногорія
Діяльністьписьменник, поет
ДітиMilica Miljanovd
CMNS: Марко Мілянов у Вікісховищі
Бюст Марко Мілянову в Белграді

Марко Мілянов Попович Дрекалович (серб. Марко Миљанов Поповић Дрекаловић; (25 квітня 1833(18330425), Медун поблизу Подгориці — 2 лютого 1901, Херцег-Новий) — чорногорський письменник, воєначальник, сенатор. Воєвода племені Кучі.

Борець за сербське національне об'єднання й звільнення від влади Османської імперії.

Біографія

[ред. | ред. код]

Із юності пішов на службу для боротьби з турками. Незабаром завдяки особистим перевагам був проведений в офіцери. Відважно бився у кількох війнах і незабаром став одним із найбільш популярних полководців і громадських діячів.

Навколо воєводи Марко Мілянова, утворився центр опору Кучі та сусідніх племен проти Османської імперії.

Воєвода Марко Мілянов разом зі своїм плем'ям Кучі, об'єднавши зусилля з чорногорським князем Ніколою у 1876 році, виступив проти Туреччини під час війни Османської імперії та Чорногорії.

У 1873 році Марко Мілянов допомагав професору Одеського (Новоросійського) університету Валтазару Богишичу збирати відомості про правові звичаї свого племені Кучі та сусідніх племен.

У 1876 році в битві на Фундині Мілянов, спільно з іншим чорногорським воєводою Іллею Пламенацем, на чолі 5000-го об'єднаного війська розбив 13000-ну турецьку армію, чим забезпечили перемогу в чорногорсько-турецькій війні 1876—1878.

У 1878 році розділив із Російською Імператорською армією славу перемоги над Туреччиною.

М. Мілянов став першим градоначальником Подгориці після звільнення.[1]

Однак після звільнення країни Мілянов вступив у конфлікт із князем Ніколою[2], повернувся в рідне село Медун, де вирішив заснувати етнографічний музей.

Файл:Marko Miljanov 1999 Yugoslavia stamp.jpg
Марко Мілянов на марці Югославії 1999 року

Творчість

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Марко Мілянову в Подгориці

Мілянов — автор багатьох творів про Чорногорію в різні історичні періоди.

Відомо, що до 50-річного віку Марко Мілянов дожив, як і більшість його співвітчизників, неписьменним. І лише переступивши піввіковий рубіж, вирішив навчитися читати та писати, щоб залишити нащадкам свої знання. До самої його смерті в 1901 році жодна з його робіт не була опублікована.

Його праці фольклорно-етнографічного характеру, присвячені героям воєн за незалежність, спрямовані на зближення братніх балканських народів, що вийшли друком лише після смерті.

Твори Мілянова — літературний пам'ятник простим чорногорським воїнам-героям, які брали участь в боротьбі за незалежність Чорногорії.

Вибрані твори

[ред. | ред. код]
  • Приклади людяності та геройства / Примјери чојства і јунаштва, (1901)
  • Плем'я Кучі в народних оповіданнях і піснях / Племе Кучи у народној причи и пјесми, (1904),
  • Життя та звичаї албанця / Живот и обичаји Арбанаса, (1908)
  • Сербські гайдуки / Српски хајдуци
  • Дещо про Братоножичів / Нешто о Братоножићима

Пам'ять

[ред. | ред. код]
  • М. Мілянову встановлено кілька пам'ятників, у тому числі в Белграді, Подгориці та Медуні.
  • У Медуні в 1971 році був відкритий меморіальний музей, який розташований в рідному домі письменника. У 1979 році будівля музею зазнала реконструкції, проте зовнішній вигляд старого будинку залишився таким, яким він був за життя Марко Мілянова.
  • Пошта Югославії в 1999 році і пошта Чорногорії в 2008 році випустили марки, присвячені М. Мілянову.

Цікавий факт

[ред. | ред. код]

За перемоги воєводи Марко Мілянова над турками, народ вважав героя здухачем, людиною, що володіє надприродними здібностями.

  • Пам'ять
  • Залишки фортеці на місці давнього Метеона, де знаходиться могила Марко Мілянова
    Залишки фортеці на місці давнього Метеона, де знаходиться могила Марко Мілянова
  • Могила Марко Мілянова - справа оригінальний надгробок, споруджений його дружиною Стефою. Через кілька років після її смерті його замінили на новий (зліва)
    Могила Марко Мілянова - справа оригінальний надгробок, споруджений його дружиною Стефою. Через кілька років після її смерті його замінили на новий (зліва)
  • Музей Марко Мілянова в Медуні, неподалік від фортеці
    Музей Марко Мілянова в Медуні, неподалік від фортеці

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Панихида по Воеводе Марко Милянову
  2. ↑ Достопримечательности Подгорицы > Музей «Этнографический музей Марко Милянова». Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 30 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марко_Мілянов&oldid=36360337