Перейти до вмісту

Маркузіанство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Маркузіанство — ліва концепція, основи якої сформовані американським філософом і соціологом Маркузе.

Маркузіанці стверджують, що в сучасних розвинених капіталістичних країнах відбуваються значні соціальні зрушення, результатом яких стало зменшення питомої ваги традиційних загонів промислового пролетаріату, що, на їх думку, зумовлює відсутність у них перспективи революційної ситуації.

Маркузіанці оголошують марксизм-ленінізм застарілою ідеологією, яка не дає об'єктивного аналізу сучасним соціальним процесам. Соціально-економічні та політичні поступки, які пролетаріату вдалося здобути від буржуазії, маркузіанці трактували як «переродження» робітничого класу, що веде до втрати ним революційного потенціалу.

Представники маркузіанства звинувачували комуністичні партії у втраті ними авангардної ролі, яка, на їх думку, перейшла в розвинутих країнах до ліворадикальної інтелігенції, студентства, декласованих, люмпенських елементів.

Література

[ред. | ред. код]
  • Шведа Ю. Політичні партії. Енциклопедичний словник.- Львів: Астролябія.- 2005.- 488 с.
  • Шведа Ю. Теорія політичних партій та партійних систем: Навч. посібник.- Львів: Тріада плюс.- 2004.- 528 с.
  • Обушний М. І., Примуш М. В., Шведа Ю. Р. Партологія: Навч. посібник / За ред. М. І. Обушного.- К.: Арістей.- 2006.- 432 с.

Посилання

[ред. | ред. код]