Перейти до вмісту

Маркус Бюхлер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маркус Бюхлер
нім. Markus Wolfgang Büchler Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 липня 1955(1955-07-22) (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Саарлуї, Саарланд Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьлікар, викладач університету, хірург Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Вільний університет Берліна
Ульмський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмедицина і підшлункова залоза Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладБернський університет
Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Ульмський університетd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛеопольдина Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Маркус Вольфганг Бюхлер (нар. 22 липня 1955(1955липня22)) — німецький хірург і професор університету. Він спеціалізується на шлунково-кишковій, гепатобіліарній та трансплантаційній хірургії, а також відомий завдяки унікальним операціям на підшлунковій залозі[1][2][3][4].

Біографія

[ред. | ред. код]

Бюхлер народився у Саарлуї, протекторат Саар (нині федеративна земля Саар на південному заході Німеччини) у сім'ї лікаря-терапевта Ойгена Бюхлера та його дружини Еріки. Він провів свої шкільні роки у Діллінгені[5] й у католицькій школі-інтернаті Лендер[4] у Засбаху у 1974 році[5]. Маркус Бюхлер одружений з Гедвігою Марією Брейніг-Бюхлер і має чотирьох дітей.

Медична та наукова кар'єра

[ред. | ред. код]

З 1974 до 1979 рік Бюхлер вивчав медицину у Гайдельберзькому університеті Рупрехта Карла. Згодом він навчався загальної та серцево-судинної хірургії у Вільному університеті Берліна у 1979/80 роках, де після завершення навчання у 1980 році отримав медичну ліцензію. Того ж року він захистив докторську дисертацію[6] та здобув ступінь доктора медицини у Гейдельберзькому університеті. Далі він спеціалізувався з хірургії в Університеті Ульма, де отримав кваліфікацію для габілітації та був призначений лікуючим хірургом у 1987 році. В Ульмі Бюхлер познайомився зі своїм англійським колегою Джоном Неоптолемосом, і разом вони заснували Європейське дослідження раку підшлункової залози (ESPAC)[7]. У 1991 році він став доцентом і заступником завідувача кафедри хірургії Університету Ульма. У 1993 році Бюхлер переїхав до Швейцарії, де став професором хірургії та завідувачем кафедри вісцеральної та трансплантаційної хірургії Бернського університету. У 1999 році він також очолив кафедру шлунково-кишкового тракту, захворювань печінки та легенів Бернського університету. У червні 2000 року його запросили на кафедру загальної та вісцеральної хірургії в Університеті Ульма, але не склалося. У 2001 році він повернувся до Німеччини, отримав посаду професора хірургії та став головою відділення загальної, вісцеральної та трансплантаційної хірургії в університетській лікарні. З 2003 року він — медичний директор відділення хірургії університетської лікарні. Паралельно він очолює відділення хірургії у лікарні Салем[8] у Гейдельберзі з 2005 року, у загальній лікарні в Зінсхаймі з 2009 року, у загальній лікарні в Ебербаху з 2012 року та в загальній лікарні у Геппенгаймі з 2013 року[2][5][9]. У 2023 році Бюхлер залишив Гайдельберг та почав працювати директором нового Центру раку підшлункової залози[10] у Лісабоні, Португалія.

Бюхлер спеціалізується на захворюваннях шлунково-кишкового тракту, особливо гепатобіліарної системи[1][2][4]. Його хірургічна спеціалізація — гепатобіліарна, колоректальна та підшлункова залоза, а також хірургія трансплантації. Як хірург він розробив нові хірургічні методи та разом зі своїм штатом у Гейдельберзі проводить понад 800 операцій на підшлунковій залозі на рік. За його ініціативи у Гайдельберзькій університетській лікарні було створено Європейський центр підшлункової залози[11]. Як академічний хірург, він спеціалізується на трансляційній медицині, онкологічній хірургії та розробці нових хірургічних методик. Він є співавтором понад 2500 наукових публікацій, присвячених раку шлунково-кишкового тракту, захворюванням підшлункової залози та клінічним хірургічним питанням[12].

Серед інших, Маркус Бюхлер був обраний президентом Швейцарського товариства вісцеральної хірургії у 1999 та 2000 роках[5][9], віцепрезидентом Швейцарського хірургічного товариства у 2000 році[2][5][9], президентом Європейського панкреатичного клубу у 2002 році[2][5][9], президентом Міжнародної гепато-панкреато-біліарної асоціації (IHPBA, 2006—2008)[2][13], головою Німецького товариства загальної та вісцеральної хірургії (DGAV) у 2010—2011 роках[2][14] та президентом Німецького хірургічного товариства хірургії (DGCH) у 2012 році[2][15]. Він є редактором і членом редакційних колегій міжнародних медичних журналів[5][9], був головним редактором «Digestive Surgery» з 1995 року, а з 2010 до 2023 рік він був головним редактором «Langenbeck's Archives of Surgery».

Наукові заслуги

[ред. | ред. код]

З 2009 року Маркус Бюхлер є членом Німецької академії наук Леопольдіна[2][9].

Бюхлер є почесним членом багатьох професійних товариств, зокрема Королівського медичного товариства Англії з 1998 року, Королівського коледжу хірургів Англії з 2009 року, Американської хірургічної асоціації з 2010 року й Американського коледжу хірургів з 2013 року. Він отримав численні нагороди, як-от у 2016 році премію за життєві досягнення від Європейського панкреатичного клубу (EPC), у 2020 році статус живої легенди Міжнародної гепато-панкреато-біліарної асоціації (IHPBA)[16], а у 2021 році премію від Німецького товариства раку[17].

Бюхлеру надано почесний ступінь професора Залізничного медичного коледжу Нанкіна, КНР, Південно-Східного університету Нанкіна, КНР[2][9], Науково-технологічного університету Хуачжун в Ухані, Китай[2][9], Республіканського університету у Монтевідео, Уругвай, Нанкінським медичним університетом, КНР, і Празьким університетом, Чехія[2]. Йому надано почесний ступінь доктора медицини Університету медицини та фармації ім. Іуліу Хацієгану в Клуж-Напоці[2][9], Західного університету Василя Голдіша в Араді, Румунія[2][9], Белградського університету, Сербія[2][9], Білоруської медичної академії післядипломної освіти у Мінську[2][18], Вільнюського університету, Литва, Нанкінського медичного університету, КНР, й Університету Печа, Угорщина[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Премія Людвіга Рена Асоціації хірургів Середнього Рейну (1987)[5][19]
  • Нагорода за дослідження Товариства комп'ютерної томографії тіла та МРТ (1991)[5]
  • Нагорода Європейської асоціації гастроентерології й ендоскопії (1993)[5]
  • Наукова премія Швейцарського товариства хірургії (1995)[5]
  • Премія з хірургії Швейцарського товариства хірургії (1996)[5]
  • Премія Макса Сіурали, Фінське товариство гастроентерології (2005)[20]
  • Премія Ентоні Гімберна, Каталонська спілка хірургії (2005)[21]
  • Медаль Амундсена Інституту хірургічних досліджень Університету Осло (2013)
  • Премія Рудольфа-Ценкера Німецької хірургічної асоціації (DGCH) (2014)[22]
  • Статус довічного сенатора Німецької хірургічної асоціації (DGCH) (2016)[22]
  • Премія Європейського панкреатичного клубу за життєві досягнення (2016).
  • Премія Карла-Генріха-Бауера Німецької хірургічної асоціації (DGCH) (2018)[22]
  • У листопаді 2018 року Expertscape визнав доктора Бюхлера № 3 у світі як експерта з раку підшлункової залози[23].
  • Deutscher Krebspreis (2021) Німецького онкологічного товариства[17]

Книги (вибірково)

[ред. | ред. код]
  • Diseases of the Pancreas: Acute Pancreatitis, Chronic Pancreatitis, Neoplasms of the Pancreas. Karger 2004, ISBN 3-8055-7613-7
  • Chronic Pancreatitis. Wiley-Blackwell 2002, ISBN 0-632-06399-8

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Markus W. Büchler[недоступне посилання]. The Pancreopedia.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у Curriculum Vitae Professor Dr. Markus W. Büchler (PDF). German Academy of Sciences Leopoldina.
  3. ↑ Der Arzt, dem Mubarak vertraut. Süddeutsche Zeitung (нім.). 8 серпня 2011. Процитовано 21 березня 2012.
  4. ↑ а б в Interview mit Prof. Markus Büchler (PDF). Heidoskop (нім.). № 4. 2011. с. 51—57. Процитовано 21 березня 2012.
  5. ↑ а б в г д е ж и к л м н Director of the Clinic for General, Visceral and Transplantation Surgery. Heidelberg surgery hospital. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 березня 2012.
  6. ↑ Markus W. Büchler (1981). Structural analysis of Meckel's diverticulum with special reference to endocrine cells. Norm. Pathol. Anat. 41: 41. PMID 7335488.
  7. ↑ Neoptolemos, Jp; Dunn, Ja; Stocken, Dd; Almond, J; Link, K; Beger, H; Bassi, C; Falconi, M; Pederzoli, P (November 2001). Adjuvant chemoradiotherapy and chemotherapy in resectable pancreatic cancer: a randomised controlled trial. The Lancet (англ.). 358 (9293): 1576—1585. doi:10.1016/S0140-6736(01)06651-X. PMID 11716884.
  8. ↑ www.chirurgie-salem.com http://www.chirurgie-salem.com/chirurgie/. Процитовано 13 червня 2023. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  9. ↑ а б в г д е ж и к л м Prof. Dr. med. Markus W. Büchler. Heidelberg surgery hospital. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 березня 2012.
  10. ↑ Champalimaud Foundation inauguration note.
  11. ↑ European Pancreas Center. Процитовано 22 березня 2012.
  12. ↑ pubmeddev. Büchler MW[Author] OR Büchler M[Author] OR Buechler MW[Author] OR Buec - PubMed - NCBI. www.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Процитовано 30 січня 2019.
  13. ↑ Message from the President Markus Büchler. HPB. Oxford. 9 (1): 75—78. 2007. doi:10.1080/13651820701191476. PMC 2020771.
  14. ↑ Former chairmen. German Society for General and Visceral Surgery.
  15. ↑ Frühere Präsidenten der DGCH (нім.). German Society of Surgery.
  16. ↑ Programm für homöopathische Praktiker. jahc2020.org. Процитовано 13 червня 2023.
  17. ↑ а б Deutscher Krebspreis an vier Spitzenforscher verliehen | DKG. www.krebsgesellschaft.de. Процитовано 13 червня 2023.
  18. ↑ Архівована копія. Медицинский вестник (рос.). 8 грудня 2011. Архів оригіналу за 13 січня 2013. Процитовано 22 березня 2012.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  19. ↑ Ludwig Rehn Award Winners. Middle Rhine Area Association of Surgeons. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 21 березня 2012.
  20. ↑ Max Siurala Award. Finnish Society of Gastroenterology. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  21. ↑ Pedro Virgil and Anthony Gimbernat Awards (кат.). Catalan Society of Surgery. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 листопада 2014.
  22. ↑ а б в Preisträger der DGCH. www.dgch.de. Процитовано 28 січня 2016.
  23. ↑ Expertscape: Pancreatic Neoplasms, November 2018. expertscape.com. November 2018. Процитовано 26 листопада 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маркус_Бюхлер&oldid=40628317