Маркушин Олександр Григорович
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
Олександр Маркушин | |
---|---|
Міський голова Ірпеня | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 20 листопада 2020 |
Попередник | Володимир Карплюк |
Народився | 13 квітня 1980 (44 роки) [ |
Освіта | Київський національний університет будівництва і архітектури Національний університет державної податкової служби України Національна академія державного управління при Президентові України |
Політична партія | Нові обличчя |
Нагороди | |
Олександр Григорович Маркушин (нар. 13 квітня 1980, Ірпінь) — українській політик, з 20 листопада 2020 міський голова Ірпеня[1].
Народився 13 квітня 1980 року в Ірпені, живе там же, має двох синів.
У 1997 році закінчив Ірпінську загальноосвітню школу № 2, після чого закінчив факультет «міське будівництво та господарство» Київського національного університету будівництва та архітектури, а також юридичний факультет Національного університету державної фіскальної служби України. В 2020 році також закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, де отримав диплом магістра за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування».
З 2010 року працював на посаді директора «ПП Палій».
З 2012 року — на посаді заступника директора комунального підприємства «Ірпіньводоканал».
З 2016 року — керівник комунального підприємства «Ірпіньводоканал».
На місцевих виборах 2010 року був обраний депутатом Ірпінської міської ради VI скликання від політичної партії «УДАР» по виборчому округу № 5.
На місцевих виборах 2015 року повторно обраний депутатом Ірпінської міської ради VII скликання від політичної партії «Нові Обличчя».
В серпні 2018 року призначений на посаду першого заступника Ірпінського міського голови.
У жовтні 2020 року обраний Ірпінським міським головою від партії «Нові обличчя».
У 2021 році під час маркерних голосувань підтримав забудову заплав біля Романівки та Стоянки, забудову табору «Восток», а також голосував за зміну статусу лісу й переведення його у ландшафтний парк «Потоки», що передбачає забудову. Окрім цього, голосував за придбання за завищеною ціною нежитлового приміщення у забудовника, який наближений до ексмера Ірпеня Володимира Карплюка.[2]
Підозрюється поліцією Київської області у розтраті майна, проти Маркушина відкрито кримінальну справу за ч. 4 ст. 191 ККУ. 2 травня 2024 року у нього в офісів та в Ірпінській міськраді пройшли обшуки[3].
23 січня 2025 року Олександру Маркушину вручили підозру у незаконному перетині кордону, чиновник назвав справу "політичним замовленням"[4].
24 січня Печерський суд Києва відправив під варту до 22 березня міського голову Ірпеня Олександра Маркушина. Суд обрав Маркушину запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 22 березня 2025 року з можливістю внести заставу 30 млн гривень. Також до цієї дати його відсторонили від роботи[5].
- Орден «За мужність» III ст. (24 березня 2022) — за вагомий особистий внесок у захист державного суверенітету та територіальної цілісності України, мужність і самовіддані дії, виявлені під час організації оборони населених пунктів від російських загарбників[6]
- ↑ Міський голова. imr.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 30 травня 2021.
- ↑ Маркушин Олександр Григорович — Біографія, Балотування, Фракції, Політична Агітація | ПолітХаб. www.chesno.org (укр.). Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ У мережі написали про обшуки в мера Ірпеня: поліція зробила заяву. РБК-Украина (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ "Це політичне замовлення": мер Ірпеня Маркушин пояснив, чому проти нього відкрили справу напередодні сесії. censor.net (укр.). Процитовано 26 січня 2025.
- ↑ Суд відправив під варту мера Ірпеня Маркушина з можливістю внесення застави у 30 млн грн. censor.net (укр.). Процитовано 26 січня 2025.
- ↑ Указ Президента України від 24 березня 2022 року року № 165/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Олександр Маркушин відверто про особисте [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Декларація про доходи Маркушина Олександра Григоровича за 2019 рік [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]