Перейти до вмісту

Маркіна Валентина Олексіївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Валентина Олексіївна Маркіна
Народилася24 грудня 1910(1910-12-24)
Теплівка
Померла24 липня 1990(1990-07-24) (79 років)
Київ
ПохованняБайкове кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьмедієвістка Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковський педагогічний інститут
Галузьісторія
ЗакладКиївський університет
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
НагородиОрден Трудового Червоного Прапора Грамота Президії Верховної Ради УРСР

Валентина Олексіївна Маркіна (24 грудня 1910, Теплівка — 24 липня 1990, Київ) — український історик-медієвіст, дослідник історії Правобережної України 1618 століть, доктор історичних наук1963 року), професор1964 року).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 24 грудня 1910 року в селі Теплівці (нині Пирятинського району Полтавської області) в сім'ї вчителя О. Гетьман-Кравченка, репресованого, а потім страченого у 1943 році.

У 1929 році, після закінчення Прилуцького педагогічного технікуму вчителювала на Полтавщині, а з 1930 року викладала історію в 7-річній школі № 35 міста Києва. Упродовж 19321937 років поєднувала роботу вчителя історії стародавнього світу та середніх віків у школі № 458 міста Москви з навчанням на історичному факультеті Московського педагогічного інституту. Після його закінчення у 19371945 роках читала курс історії середніх віків в Удмуртському педагогічному інституті у місті Іжевську.

У 19441945 роках навчалась в заочній аспірантурі при кафедрі історії середніх віків Московського університету. У 1947 році успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Французьке село Шампані за наказами у Генеральні штати 1789 р.» під керівництвом відомого медієвіста С. Сказкіна.

З 1945 року наукове та педагогічне життя Валентини Олексіївни було пов'язане Київським університетом, в якому вона пройшла шлях від старшого викладача до професора, завідувача кафедри історії Стародавнього світу та середніх віків (19691984 роки).

З 1953 року досліджувала аграрну історію Правобережної України 17—18 століть, працювала в архівах Києва, Львова, Ленінграда, Варшави, Кракова, збираючи багатий джерельний матеріал. 1961 року опублікувала монографію «Магнатское поместье Правобережной Украины второй половины XVIII века (социально-экономическое развитие)», яку захистила 1962 року як докторську дисертацію в Інституті історії АН СРСР у Москві. Уперше ввела в обіг виключно важливі документи особистих архівів князів Чарторийських, князів Сангушків (обидва архіви в Кракові), Жевуських, Вороничів (обидва архіви у Львові). Серед них унікальна (за кількістю і змістом) колекція суплік (скарг) селян, ремісників, орендаторів з володінь князів Чарторийських. На основі вивчення цих матеріалів, а також інвентарів та інших документів, уперше виявлених в архівах Польщі та України, 1971 року опублікувала монографію «Крестьяне Правобережной Украины: конец XVII — 60-е годы XVIII века». Фундаментальні і новаторські праці вчеої стали відомі вітчизняним і зарубіжним історикам.

З 1960 року брала активну участь у симпозіумах з аграрної історії країн Східної Європи. Автор статей, присвячених не лише проблемам аграрної історії, а й соціальній психології селян України кінця 17 — 60-х років 18 століття.

Була співавтором та членом редколегії багатотомної «Історії Української РСР», членом редколегії по виданню документальної серії з історії селянського руху в Україні, довідкових видань з історії України.

Професор Маркіна була блискучим лектором. Читала нормативні і спеціальні курси з історії середніх віків та історії західноєвропейської культури. Задовго до використання ідей цивілізаційного підходу до вивчення історичного процесу надавала визначального значення духовному чинникові в розвитку суспільства.

Нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, Почесною грамотою Президії ВР УРСР.

Померла 24 липня 1990 в Києві. Похована на Байковому цвинтарі.

Праці

[ред. | ред. код]
  • Магнатское поместье Правобережной Украины второй половины XVIII века (социально-экономическое развитие). Київ, 1961;
  • Крестьяне Правобережной Украины: конец XVII — 60-е годы XVIII ст. Київ, 1971;
  • К вопросу о применении наемного труда в крестьянском и помещичьем хозяйстве Правобережной Украины во второй половине XVIII—XIX ст. В книзі: Возникновение капитализма в промышленности и сельском хозяйстве стран Европы, Азии и Америки. Москва, 1968;
  • Передмова. В книзі Селянський рух на Україні: середина XVIII — перша чверть XIX ст.: Збірник документів і матеріалів. Київ, 1978 (у співавтостві);
  • Соціально-економічне становище і адміністративний устрій на Правобережжі та західноукраїнських землях. В книзі: Історія Української РСР, том 2. Київ, 1979;
  • Роль крестьян в развитии производительных сил Правобережной Украины в XVII—XVIII вв. В книзі: Социально-экономические проблемы российской деревни в феодальную и капиталистическую эпохи. Ростов-на-Дону, 1980;
  • Основные черты разложения феодализма Восточной Европы (на материалах Правобережной Украины второй половины XVIII в. В книзі: Аграрная история эпохи феодализма. Іжевськ, 1983.

Джерела та література

[ред. | ред. код]