Очікує на перевірку

Марлен Еспарза

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Marlen Esparza
Marlen Esparza Puentes
Друга праворуч
Друга праворуч
Друга праворуч
Загальна інформація
НаціональністьСША США
Громадянство США
Народження29 липня 1989(1989-07-29) (35 років)
Х'юстон, Техас
Зріст160 см
Вага51 кг
Alma materPasadena High Schoold
Спорт
КраїнаСША США
Вид спортубокс
CMNS: Марлен Еспарза у Вікісховищі
Загальна інформація
Народження29 липня 1989(1989-07-29) (35 років)
Х’юстон, Техас, США
Alma materPasadena High Schoold
Вагова категоріяперша найлегша вага
найлегша вага
Стійкаортодокс
Зріст160
Розмах рук163
Професіональна кар'єра
Перший бій23 березня 2017
Останній бій27 квітня 2024
Боїв16
Перемог14
Перемог нокаутом1
Поразок2
Спортивні медалі
Літні Олімпійські ігри
Бронза Лондон 2012 до 51 кг
Чемпіонат світу з боксу
Бронза Нью-Делі 2006 до 48 кг
Золото Чеджу 2014 до 51 кг
Бронза Астана 2016 до 48 кг
Панамериканські ігри
Срібло Торонто 2015 до 51 кг

Марлен Еспарза (англ. Marlen Esparza, нар. 29 липня 1989) — професійна американська боксерка, олімпійська медалістка 2012, чемпіонка світу (2014), призер чемпіонатів світу і Панамериканських ігор, чемпіонка світу за версіями WBC (2021—2024), WBA (2022—2024) та WBO (2023—2024) у найлегшій вазі.

Аматорська кар'єра

[ред. | ред. код]

Вже в 17 років Марлен Еспарза виступила на чемпіонаті світу, де завоювала бронзову нагороду.

На чемпіонаті світу 2012 року програла в чвертьфіналі Жень Цаньцань з Китаю, але отримала олімпійську ліцензію на ігри 2012.

Виступ на Олімпіаді 2012

[ред. | ред. код]

У чвертьфіналі Еспарза перемогла Карла Магліокко (Венесуела) — 24-16, але в півфіналі знов програла китаянці Жень Цаньцань — 8-10.

Олімпіада Дисципліна Місце
Лондон 2012 51 кг =3

На чемпіонаті світу 2014 року виборола золоту нагороду, а на Панамериканських іграх 2015 — срібну в категорії до 51 кг. На чемпіонаті світу 2016 року в легшій ваговій категорії (до 48 кг) завоювала бронзу.

Професіональна кар'єра

[ред. | ред. код]

Наприкінці 2016 року вирішила спробувати себе в професійному боксі і підписала угоду з промоутерською компанією Golden Boy Promotions. В 2017—2019 роках провела 7 боїв, у всіх перемогла.

2 листопада 2019 року в бою за титул «тимчасової» чемпіонки світу за версією WBA у найлегшій вазі Марлен Еспарза програла непереможній американці Сенісі Естрада.

19 червня 2021 року одностайним рішенням суддів відібрала титул чемпіонки світу за версією WBC у найлегшій вазі у мексиканки Ібет Самори.

9 квітня 2022 року в об'єднавчому бою з багаторазовою чемпіонкою Наоко Фуджіока (Японія) одностайним рішенням завоювала другий титул чемпіонки світу за версією WBA.

8 липня 2023 року здобула перемогу рішенням більшості в об'єднавчому бою з чемпіонкою WBO Габріелою Аланіс (Аргентина), завоювавши третій титул. Оскільки рішення було спірним, 27 квітня 2024 року Еспарза і Аланіс зустрілися вдруге, і американка втратила свої титули, поступивщись розділеним рішенням.

Посилання

[ред. | ред. код]