Марлен Еспарза
Marlen Esparza Marlen Esparza Puentes | |
---|---|
Загальна інформація | |
Національність | США |
Громадянство | США |
Народження | 29 липня 1989 (35 років) Х'юстон, Техас |
Зріст | 160 см |
Вага | 51 кг |
Alma mater | Pasadena High Schoold |
Спорт | |
Країна | США |
Вид спорту | бокс |
Марлен Еспарза у Вікісховищі |
Загальна інформація | |
---|---|
Народження | 29 липня 1989 (35 років) Х’юстон, Техас, США |
Alma mater | Pasadena High Schoold |
Вагова категорія | перша найлегша вага найлегша вага |
Стійка | ортодокс |
Зріст | 160 |
Розмах рук | 163 |
Професіональна кар'єра | |
Перший бій | 23 березня 2017 |
Останній бій | 27 квітня 2024 |
Боїв | 16 |
Перемог | 14 |
Перемог нокаутом | 1 |
Поразок | 2 |
Спортивні медалі | ||
---|---|---|
Літні Олімпійські ігри | ||
Бронза | Лондон 2012 | до 51 кг |
Чемпіонат світу з боксу | ||
Бронза | Нью-Делі 2006 | до 48 кг |
Золото | Чеджу 2014 | до 51 кг |
Бронза | Астана 2016 | до 48 кг |
Панамериканські ігри | ||
Срібло | Торонто 2015 | до 51 кг |
Марлен Еспарза (англ. Marlen Esparza, нар. 29 липня 1989) — професійна американська боксерка, олімпійська медалістка 2012, чемпіонка світу (2014), призер чемпіонатів світу і Панамериканських ігор, чемпіонка світу за версіями WBC (2021—2024), WBA (2022—2024) та WBO (2023—2024) у найлегшій вазі.
Вже в 17 років Марлен Еспарза виступила на чемпіонаті світу, де завоювала бронзову нагороду.
На чемпіонаті світу 2012 року програла в чвертьфіналі Жень Цаньцань з Китаю, але отримала олімпійську ліцензію на ігри 2012.
У чвертьфіналі Еспарза перемогла Карла Магліокко (Венесуела) — 24-16, але в півфіналі знов програла китаянці Жень Цаньцань — 8-10.
Олімпіада | Дисципліна | Місце |
---|---|---|
Лондон 2012 | 51 кг | =3 |
На чемпіонаті світу 2014 року виборола золоту нагороду, а на Панамериканських іграх 2015 — срібну в категорії до 51 кг. На чемпіонаті світу 2016 року в легшій ваговій категорії (до 48 кг) завоювала бронзу.
Наприкінці 2016 року вирішила спробувати себе в професійному боксі і підписала угоду з промоутерською компанією Golden Boy Promotions. В 2017—2019 роках провела 7 боїв, у всіх перемогла.
2 листопада 2019 року в бою за титул «тимчасової» чемпіонки світу за версією WBA у найлегшій вазі Марлен Еспарза програла непереможній американці Сенісі Естрада.
19 червня 2021 року одностайним рішенням суддів відібрала титул чемпіонки світу за версією WBC у найлегшій вазі у мексиканки Ібет Самори.
9 квітня 2022 року в об'єднавчому бою з багаторазовою чемпіонкою Наоко Фуджіока (Японія) одностайним рішенням завоювала другий титул чемпіонки світу за версією WBA.
8 липня 2023 року здобула перемогу рішенням більшості в об'єднавчому бою з чемпіонкою WBO Габріелою Аланіс (Аргентина), завоювавши третій титул. Оскільки рішення було спірним, 27 квітня 2024 року Еспарза і Аланіс зустрілися вдруге, і американка втратила свої титули, поступивщись розділеним рішенням.
- Досьє на sport.references.com [Архівовано 16 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Марлен Еспарза(англ.) — статистика професійних боїв на сайті BoxRec
Це незавершена стаття про призера або призерку Олімпійських ігор. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про боксера чи боксерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про спортсмена чи спортсменку США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 29 липня
- Народились 1989
- Уродженці Х'юстона
- Боксерки США
- Бронзові олімпійські медалісти США
- Бронзові призери літніх Олімпійських ігор 2012
- Боксери на літніх Олімпійських іграх 2012
- Чемпіони світу з боксу серед жінок
- Бронзові призери чемпіонатів світу з боксу
- Боксери першої найлегшої ваги
- Боксери найлегшої ваги
- Чемпіони WBC
- Чемпіони WBA
- Чемпіони WBO
- Чемпіони світу з боксу в найлегшій вазі
- Призери Панамериканських ігор 2015 року
- Срібні призери Панамериканських ігор
- Спортсмени Х'юстона
- Американські срібні призери Панамериканських ігор