Перейти до вмісту

Марса-Брега – Бенгазі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марса-Брега – Бенгазі. Карта розташування: Лівія
Марса-Брега
Марса-Брега
Зувайтіна
Зувайтіна
Бенгазі
Бенгазі
Схкма газопроводу

Марса-Брега — Бенгазі — газопровід на північному сході Лівії, що прямує уздовж узбережжя затоки Сідра (Великий Сирт).

Марса-Брега розташована на узбережжі затоки Сідра на північ від великого нафтогазовидобувного району, звідки підходить газотранспортний коридор Нассер – Марса-Брега. Первісно в самій Марса-Брезі створили кілька великих споживачів, як то завод з виробництва зрідженого природного газу Брега ЗПГ, завод метанолу (з 1977-го) та завод азотних добрив, а потім узялись за проекти транспортування блакитного палива в інші регіони країни. Спершу в 1989-му став до ладу газопровід Марса-Брега — Місурата — Хомс, яким почалась подача блакитного палива у західні райони країни, а наприкінці 1990-х почали розвивати схему доставки блакитного палива у східні райони узбережжя (при цьому брали до уваги майбутнє надходження до Нассер – Марса-Брега ресурсу з найбільшого газового родовища цього району Аттахаді, видобуток на якому фактично почався у 2005-му).

Спершу в 1997-му уклали контракт з німецькою компанією Mannesmann щодо прокладання ділянки довжиною 120 км до міста Ез-Зувайтіна, а наступного року той же підрядник отримав замовлення на виконання робіт другого етапу — спорудження секції довжиною 142 км від Ез-Зувайтіни до Бенгазі. Обидві ділянки виконувались в діаметрі 850 мм, при цьому першу чергу проекту завершили ще у 20-му столітті, а другу — в першій половині 2000-х.[1][2][3]

Не пізніше початку 2010-х до початкової ділянки маршруту підключили потужний газопровід Інтісар – Зувайтіна, що подав ресурс з нового напрямку.

Постачений по трубопроводу газ використовують електростанції ТЕС Зувайтіна та ТЕС Бенгазі-Північ. Існують також плани подовження газопроводу далі на схід, де на 2018 рік заплановане велике розширення ТЕС Тобрук, що наразі використовує нафтопродукти.

У районі Бенгазі блакитне паливо також призначалось для живлення цементного заводу в Hawari (станом на 2017 рік простоював, проте планувалось відновлення роботи підприємства).[4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Canada, Immigration and Refugee Board of (20 січня 1999). Sirte Oil Company and whether it is government-owned [LBY30908.E]. www.ecoi.net (англ.). Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
  2. LIBYA - The Energy Base. - Free Online Library. www.thefreelibrary.com. Архів оригіналу за 17 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
  3. Guides, Ebiz (2006-03). Ebizguide Libya (англ.). MTH Multimedia S.L. ISBN 9788493397821. Архів оригіналу за 14 січня 2018. Процитовано 17 січня 2018.
  4. LCC’s Benghazi Hawari cement factory slated for 2018 reopening, but needs ample electricity and gas supplies. Архів оригіналу за 18 січня 2018.