Перейти до вмісту

Марсель Ішак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марсель Ішак
Ім'я при народженніфр. Marcel Léon Ichac[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився22 жовтня 1906(1906-10-22)[2][3][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рюей-Мальмезон[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер9 квітня 1994(1994-04-09)[2][3][…] (87 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Езанвіль[5][1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЦвинтар Пассі Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьмандрівник-дослідник, журналіст, кінорежисер, фотограф, альпініст, режисер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materÉcole nationale supérieure des arts décoratifsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоEugène Ichacd Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриPierre Ichacd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0406685 Редагувати інформацію у Вікіданих
Аннапурна І з висоти 4500 м

Марсель Ішак (22 жовтня 1906(19061022), Рюей-Мальмезон, Франція — 9 квітня 1994, Езанвіль (Валь-д'Уаз), Франція) — відомий французький режисер, продюсер, альпініст, гімалаїст, член Команди Кусто.

Був у складі французької експедиції, яка в 1950 р. вперше підкорила восьмитисячник — Аннапурну (8091 м). Тоді на вершину піднялися Моріс Ерцог і Луї Лашеналь[7].

Публікації

[ред. | ред. код]
  • À l'assaut des Aiguilles du Diable, 1945, вид. Jean Susse.
  • Regards vers l'Annapurna, 1951, вид. Arthaud. Фото: Марсель Ішак, Моріс Ерцог, Гастон Ребюффа.
  • Quand brillent les Etoiles de Midi, 1960, вид. Arthaud.

Фільмографія

[ред. | ред. код]

Режисер

[ред. | ред. код]
  • Ski de printemps (1934).
  • 4100, ascension à ski des Ecrins (бл. 1934).
  • De Nice à Chamonix à ski (1935).
  • Poursuites blanches (1936).
  • 36 chandelles (1936).
  • Karakoram, Leone d'Argento, Кінофестиваль у Венеції (1937).
  • Missions de la France (1939).
  • Pélerins de La Mecque (1940).
  • Le Médecin des neiges (1942)).
  • A l'Assaut des Aiguilles du Diable (1942), «Grand prix du documentaire» 1943.
  • La clef des champs (1941–1947).
  • La soudure de l'aluminium (1942), L'Industrie française de l'aluminium (1942)
  • Sondeurs d'abimes (1943).
  • Tempête sur les Alpes (1944–1945).
  • Ski de France (1947).
  • Carnet de plongée (1948).
  • Padirac, rivière de la nuit (1948).
  • Vite et léger (vers 1948 ?).
  • Victoire sur l'Annapurna (1950).
  • Groenland, 20.000 lieues sur les glaces (французька полярна експедиція: Paul-Émile Victor, нагорода за документальний фільм на Кінофестивалі в Каннах (1952).
  • Nouveaux Horizons (1952).
  • Pechiney (1955).
  • Ce métal a 100 ans (1955).
  • Les danses de Tami (1955).
  • Les Etoiles de Midi (1958), нагорода Гран-прі франц. кіно 1959, Trento, Belluno, Cortina d'Ampezzo.
  • Le conquérant de l'inutile (1967).
  • La légende du lac Titicaca (1968).
  • 50 ans ou la vie d'un skieur (1970).
  • Karakoram, 1936–1986 (1968).

Продюсер

[ред. | ред. код]
  • La Rivière du hibou (реж. Robert Enrico) (1962), Золота Пальма на Кінофестивалі в Каннах 1962, Оскар, 1963.
  • Le Maillon et la chaîne (The link and the chain) Jacques Ertaud i Bernard Gorki (1963).
  • Le Monde sans soleil (1964), Оскар 1964.

Співпраця

[ред. | ред. код]
  • L'Aiguille verte, реж. Samivel (1934?).
  • Le Monde du silence, реж. Jacques-Yves Cousteau i Louis Malle (1956), Золота Пальма на кінофестивалі в Каннах, 1956, Оскар).

Актор

[ред. | ред. код]
  • Alpinisme (1933).

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Эрцог М. Аннапурна. — М.: Физкультура и спорт, 1960.

Ресурси Інтернету

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Fichier des personnes décédées
  2. ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б в SNAC — 2010.
  5. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  6. ↑ RKDartists
  7. ↑ Хоча Аннапурна — перший восьмитисячник, що скорився людині, на сьогодні успішних сходжень на неї було менше, ніж на будь-який інший восьмитисячник, а смертність — найвища. До 2000 р. на вершині Аннапурни побувало 106 сходжувачів, і 55 людину гора забрала собі. До речі друге сходження на Аннапурну було здійснено тільки через 20 років, в 1970 р. англійцями М. Даємом і Д. Евансом. Ця вершина залишається найбільш важкодоступною в Гімалаях
Аннапурна Гімал з північного сходу. З ліва на право: Аннапурна II і IV (тісно разом); Аннапурна III і Гангапурна; Аннапурна І
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Марсель_Ішак