Марсель Дж. E. Голей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марсель Дж. E. Голей
Народився3 травня 1902(1902-05-03)
Невшатель, Швейцарія
Помер27 квітня 1989(1989-04-27) (86 років)
La Conversiond, Во, Швейцарія
Країна Швейцарія
 США
Діяльністьматематик, фізик, винахідник, інформатик, інженер
Alma materЧиказький університет
Знання мованглійська[1]
ЧленствоФранцузька академія наук і Королівська фламандська академія Бельгії з науки та мистецтвd
Схематичне зображення комірки Голея.
Схематичне зображення комірки Голея[2]

Марсель Джулз (Жуль) Едуард Голей (англ. Marcel J. E. Golay; 3 травня 1902 – 27 квітня 1989) – математик, фізик та інформаційний теоретик, застосовував математику для реальних військових та промислових проблем. Народився у Невшателі, Швейцарія.[3]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Голей вивчав електротехніку у федеральній вищій технічній школі Цюриха. Він приєднався до Bell laboratories (Лабораторії Белла) у Нью-Йорку у 1924 р., провів там чотири роки. Отримав ступінь доктора філософії у фізиці в університеті Чикаго у 1931 р.[4]

Голей приєднався до військ зв'язку армії США[en], кінець кінцем зміг піднятися до посту Керівника дослідницьких робіт. Він перебував головним чином у Форті Монмут[en], Нью-Джерсі. Розробив радарні системи та винайшов датчик Голея, який ідентифікував інфрачервоні викиди літаків.[4]

Між 1955 та 1963 роками Голей був консультантом для Philco Corporation (Філадельфія, Пенсільванія) і Perkin-Elmer Corporation Норуолка (Коннекнікут). У 1963 р. Голей влаштувався на повний робочий день до компанії PerkinElmer в якості Старшого наукового співробітника.[4] Науковець працював над багатьма проблемами, включаючи газову хроматографію та оптичну скрептроскопію. Він залишився з Perkin-Elmer до кінця свого життя.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Golay, M. (1949). Примітки по цифровому кодуванню (PDF). Proc. IRE. 37: 657. Архів оригіналу (PDF) за 7 жовтня 2016. Процитовано 12 листопада 2017.
  • Golay, M. (січень 1977). Решета для низьких двійкових послідовностей автокореляції. IEEE Transactions on Information Theory. 23 (1): 43—51. doi:10.1109/TIT.1977.1055653.
  • Golay, M. J. E. (січень 1988). Підготовче капілярне хроматографічне - пропозиція. Journal of High Resolution Chromatography. 11 (1): 6—8. doi:10.1002/jhrc.1240110103.
  • Golay, M. (квітень 1961). Додаткові ряди. IEEE Transactions on Information Theory. 7 (2): 82—87. doi:10.1109/TIT.1961.1057620.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  2. ↑ Klocke, David; Schmitz, Anke; Soltner, Helmut; Bousack, Herbert; Schmitz, Helmut (30 березня 2011). Infrared receptors in pyrophilous ("fire loving") insects as model for new un-cooled infrared sensors. Beilstein Journal of Nanotechnology. 2: 186—197. doi:10.3762/bjnano.2.22.
  3. ↑ Massey, James L. (1990). MARCEL J.E. GOLAY (1902-1989) obituary (PDF). IEEE Information Society Newsletter. June. Архів оригіналу (PDF) за 15 грудня 2018. Процитовано 12 листопада 2017.
  4. ↑ а б в Finding Aid to Marcel J. E. Golay, 1931-2002 (bulk 1946-1989). Chemical Heritage Foundation. Chemical Heritage Foundation Archives. Click on 'Golay Box List' to go to full list.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  5. ↑ Golay, M. J. E. (1957). Vapor Phase Chromatography and Telegrapher's Equation. Anal. Chem. 29 (6): 928—932. doi:10.1021/ac60126a019.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марсель_Дж._E._Голей&oldid=42407633