Перейти до вмісту

Марсель Пурбе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марсель Пурбе
Народився19 вересня 1904(1904-09-19) Редагувати інформацію у Вікіданих
Алексин, Тульська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер28 вересня 1998(1998-09-28)[1] (94 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Уккел, округ Брюссель-Столиця Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік, інженер Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materБрюссельський вільний університет[d]
Делфтський технічний університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьелектрохімія Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

Марсе́ль Пурбе́ (фр. Marcel Pourbaix; 16 вересня 1904, Мишега, Тульська губернія, Росія — 28 вересня 1998, Уккел, Бельгія) — бельгійський хімік, фахівець в галузі електрохімії. Був не лише науковцем але й талановитим піаністом.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у сім'ї бельгійського інженера, консультанта з питань інженерних проєктів. Він навчався в Брюсселі й закінчив у 1927 році факультет прикладних наук Вільного університету Брюсселя. Займався вивченням корозії та способами її запобігання[2]. До 1938 року він розробив діаграми «рівноважний потенціал-pH середовища». У 1939 році, безпосередньо перед початком Другої світової війни, представив на факультеті свою докторську дисертацію, під назвою «Термодинаміка розбавлених водних розчинів. Графічне відображення ролі рН і потенціалу». Війна та певна плутанина серед журі щодо знака електродного потенціалу завадили завершенню процесу його габілітації. Проте дисертація була захищена в Делфтському інституті технологій. Докторська дисертація Пурбе мала великий вплив на науку про корозію. Британський науковець Улік Р. Еванс[en] вважав цю роботу важливою та організував її англомовний переклад, опублікований видавництвом Edward Arnold[en] (Лондон) у 1949 році.

У 1949 році разом із 13-ма іншими електрохіміками Європи та США він був одним із засновників Міжнародного комітету термодинаміки та кінетики електрохімікатів (Comité International de Thermodynamique et de Cinétique Electrochimiques, CITCE). CITCE мав успіх. У 1971 році назва була змінена на Міжнародне електрохімічне товариство (ISE). У ньому налічується понад 1100 членів із 59 країн.

У 1951 році він заснував Бельгійський центр вивчення корозії CEBELCOR (Centre Belge d'Etude de la Corrosion), який став одним із перших у світі центрів, присвячених теоретичним та експериментальним дослідженням явищ корозії. У 1952 році Пурбе заснував комісію з електрохімії Міжнародного союзу теоретичної та прикладної хімії (IUPAC), і ця комісія в 1953 році упорядкувала хаотичний стан справ, який тоді панував у знаках електродних потенціалів.

Наукові здобутки

[ред. | ред. код]
Діаграма Пурбе[en] для системи Fe-H2O

Марсель Пурбе отримав свої найвидатніші результати під час досліджень у Вільному Брюссельському університеті. Його найвищим досягненням є визначення потенціалу рН, відоме як «Діаграма Пурбе[en]»[3]. Діаграми Пурбе — це термодинамічні діаграми, побудовані з використанням рівняння Нернста, які візуалізують взаємозв'язки між можливими фазами системи, обмеженими лініями, що представляють реакції між ними. Такі діаграми також відомі як фазові діаграми.

У 1963 році Пурбе видав «Атлас електрохімічних рівноваг»[4], який містив діаграми «потенціал-рН» для всіх хімічних елементів, відомих на той час. Пурбе та його колеги розпочати над ним працювати ще на початку 1950-х.

На знак високої оцінки заслуг та досягнень Марселя Пурбе його іменем названо нагороду, що вручається за сприяння міжнародному співробітництву з 1996 року на Міжнародному корозійному конгресі (англ. International Corrosion Congress) кожні на три роки[5].

На його честь Бразильська асоціація корозії назвала свою бібліотеку Бібліотекою Марселя Пурбе[6].

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

Вибрані публікації

[ред. | ред. код]
  • Atlas of Electrochemical Equilibria in Aqueous Solutions // Marcel Pourbaix. — National Association of Corrosion Engineers, 1974 — Electrochemistry — 644 p.
  • Pourbaix, Marcel Thermodynamics of Dilute Aqueous Solutions. — E. Arnold, 1949. — 136 p. — ISBN 0598960066
  • Pourbaix, Marcel (January 1974). Applications of electrochemistry in corrosion science and in practice. Corrosion Science (англ.). 14 (1): 25—82. Bibcode:1974Corro..14...25P. doi:10.1016/S0010-938X(74)80006-5.
  • Pourbaix, Marcel; Staehle, Roger W. (1973), Chemical and Electrochemical Reactions, Lectures on Electrochemical Corrosion (англ.), Boston, MA: Springer US, с. 23—28, doi:10.1007/978-1-4684-1806-4_2, ISBN 978-1-4684-1808-8, процитовано 22 червня 2022

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бельгійський біографічний словник / Académie royale des sciences, des lettres et des beaux-arts de Belgique — BXL.
  2. ↑ Marcel Pourbaix. corrosion-doctors.org. Процитовано 22 червня 2022.
  3. ↑ Сахненко М.Д. Лекція 5 Використання шкали потенціалів. Електрохімічні кола (PDF). Фізична хімія. Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут». Процитовано 7 листопада 2024.
  4. ↑ Atlas d'Equilibres Electrochimiques à 25 °C, par Marcel POURBAIX et al. Архівовано вересень 26, 2008 на сайті Wayback Machine.(англ.)
  5. ↑ Нагорода Марселя Пурбе за сприяння міжнародному співробітництву Архівовано червень 27, 2008 на сайті Wayback Machine.(англ.)
  6. ↑ GRANDES NOMES DA CORROSÃO Marcel Pourbaix // A Revista Corrosão & Proteção Ano 16 |no 68 | jul/ago/set 2019 . — P.7. (порт.)
  7. ↑ NACE Willis Rodney Whitney Award Архівовано червень 19, 2010 на сайті Wayback Machine.(англ.)
  8. ↑ Лауреати Медалі Кавалларо Архівовано березень 3, 2016 на сайті Wayback Machine.(англ.)
  9. ↑ Лауреати Олін-паладієвої нагороди (англ.)
  10. ↑ Belgian American Educational Foundation Архівовано лютий 28, 2010 на сайті Wayback Machine.(фр.)
  11. ↑ Australasian Corrosion Association Архівовано березень 5, 2010 на сайті Wayback Machine.(англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марсель_Пурбе&oldid=43886512