Перейти до вмісту

Марселіну душ Сантуш

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марселіну душ Сантуш
Народився20 травня 1929(1929-05-20)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Lumbod, Ilha de Moçambique Districtd, Нампула, Португальська Східна Африка, Португалія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 лютого 2020(2020-02-11)[1] (90 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапуту, Мозамбік Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Мозамбік Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик, письменник, поет Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовпортугальська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаMember of the Assembly of the Republicd, Governor of Sofalad і Speaker of the Assembly of the Republic of Mozambiqued Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяФРЕЛІМО Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиIlundi dos Santosd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Order of Eduardo Mondlane, 1st class орден Компаньонів О. Р. Тамбо

Марселіну душ Сантуш (порт. Marcelino dos Santos, 20 травня 1929 — 11 лютого 2020) — поет і політичний діяч Мозамбіка[4]. Використовував псевдоніми Ліліню Мікайя, К. Маалл, Шикуммуамі. Один із засновників і керівників фронту звільнення Мозамбіку ФРЕЛІМО.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в 1929 році від змішаного шлюбу в прибережному місті Лумбо[5]. Закінчивши школу, продовжував освіту в Португалії.

У 1947 році вступив до Лісабонського університету, де познайомився з Амілкаром Кабралом, Агоштінью Нету, Едуардо Мондлане. У 1950 році заарештований португальською поліцією. Продовжив освіту в Парижі, в Сорбонні, під керівництвом відомого африканіста професора Жоржа Баландьє.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

Брав активну участь в антиколоніальній боротьбі, в 1962 році — в установі ФРЕЛІМО. У 1966 нагороджений золотою медаллю Всесвітньої Ради Миру. У 1969-1977 роках був заступником голови ФРЕЛІМО, з 1977 року — секретар ЦК партії. Наприкінці 1970-х був міністром економічного розвитку, потім відповідав за економічний блок у Політбюро.

У 1986 році після загибелі Самори Машела нетривалий час очолював партію ФРЕЛІМО. У 1987-1994 роках був спікером парламенту.

Разом з Саморою Машелом представляти марксистське крило в русі на противагу націоналістичній течії Уріа Сіманго. Не прийняв ринкових реформ 1990-х років у Мозамбіку (які називав тимчасовим "відступом до капіталізму", залишився на марксистсько-ленінських позиціях.

Поетична діяльність

[ред. | ред. код]

Як поет відомий збіркою «Пісня істинної любові», що двічі виходив російською з передмовою Назима Хікмета. Відзначають вплив Хікмета на Душ Сантуша, а також Маяковського, Неруди. Для його поезії характерний вільний, нерифмованний вірш. Узагальнений образ африканців і батьківщини, характерний для попередників (наприклад, Жозе Кравейріньї), приймає у Марселіну, на думку дослідників (Е. А. Ряузова), конкретні мозамбіцькі риси. Твори душ Сантуша перекладалися французькою, італійською, чеською мовами. Лауреат премії "Лотос".

Література

[ред. | ред. код]
  • Ряузова Е. А. Португалоязычные литературы Африки. — М., 1972.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://observador.pt/2020/02/11/morreu-marcelino-dos-santos-um-dos-fundadores-da-frente-de-libertacao-de-mocambique/
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ https://opais.co.mz/ilundi-dos-santos-e-a-nova-embaixadora-para-o-vietname/
  4. ↑ Marcelino dos Santos Biography (англ.). www.bookrags.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 1 жовтня 2018.
  5. ↑ Nelson Saúte. [1] — Dom Quixote, 2004. — 636 с. — ISBN 9789722023986. Архівовано з джерела 3 грудня 2021

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марселіну_душ_Сантуш&oldid=41013943