Мартін Адан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мартін Адан
Народився28 жовтня 1908(1908-10-28)[1][2]
Ліма, Перу[1]
Помер29 січня 1985(1985-01-29)[1][3] (76 років)
Ліма, Перу[1]
Країна Перу[1]
Діяльністьпоет, письменник
Alma materНаціональний університет Сан-Маркос, Папський католицький університет Перуd і Colegio Alexander von Humboldtd
Мова творівіспанська
Роки активностіз 1928

Мартін Адан (ісп. Martín Adán; Ліма, 27 жовтня 1908 — 29 січня 1985), псевдонім Рафаеля де ла Фуенте Бенавідеса) — перуанський поет, творчість якого вирізняється герметизмом і метафізичною глибиною. Поряд із Сесаром Вальєхо вважається одним з найбільших поетів Перу.

Біографія

[ред. | ред. код]

З раннього дитинства Адан виявив великий літературний талант (не менш талановитими були і його однокласники Еміліо Адольфо Вестфален (Іспанія) та Естуардо Нуньєс (Іспанія).

Адан почав своє навчання в школі в Сан-Хосе-де-Клуні в Барранко. Потім відвідував перуансько-німецький коледж імені Александра Гумбольдтa (Colegio Peruano-Alemán Alexander von Humboldt).[4] Після коледжу поступив до Національного університету Сан-Маркос (UNMSM), також навчався у Папському католицькому університеті Перу (PUCP).

Протягом свого життя стикався з дедалі більшими фінансовими труднощами, страждав від алкоголізму. Значну частину своїх останніх років провів у санаторіях, аж до його смерті в 1985 році.

Американський біт-поет Аллен Гінзберг виявляв інтерес до творчості Адана та до самого письменника. Скориставшись своєю поїздкою до Перу, де він планував вивчати аяваску, Гінзберг зміг взяти інтерв'ю у Мартіна Адана. 

Творчість

[ред. | ред. код]

Першою книгою Мартіна Адана був роман La casa de cartón («Картонний будинок»), опублікований у 1928 році, коли автору було лише 20 років. Роман «Картонний будинок» був написаний під впливом авангарду і є одним із найкращих прикладів перуанської прози свого часу. Інноваційну тему та структуру «Картонного будинку» в певному сенсі можна вважати передвісником романів періоду літературного буму в Латинській Америці.

У подальшій своїй творчості Адан звернувся до поезії, яка вирізняється глибиною філософських роздумів, що занурюються в таємниці вічного і трансцендентного. У поезії Адана поєднуються нові способи використання мови з традиційними поетичними формами, такими як сонет. Характерними темами його поезії є також проблеми реальності та ідентичності.

Збірки поезії

[ред. | ред. код]
  • La Rosa de la Espinela / (1939)
  • Sonetos a la Rosa (1931—1942)
  • Travesía de Extramares (1950)
  • Escrito a Ciegas (1961)
  • La Mano Desasida, Canto a Machupicchu (1964)
  • La Piedra Absoluta (1966)
  • Mi Darío (1966—1967)
  • Diario de Poeta (1966—1973)
  • Antología (1989)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Roux P. d. Nouveau Dictionnaire des œuvres de tous les temps et tous les pays — 2 — Éditions Robert Laffont, 1994. — Vol. 1. — P. 17. — ISBN 978-2-221-06888-5
  2. ↑ https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1837443729638135&set=a.363455507036972&type=3&theater
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ Novak, Fabián. Las relaciones entre el Perú y Alemania, 1828—2003 (Serie Política exterior peruana). Fondo Editorial PUCP, 2004. ISBN 9972426343, 9789972426346. p. 45.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мартін_Адан&oldid=39568795