Перейти до вмісту

Маруся (повість Квітки-Основ'яненка)

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маруся

Художнє зображення Марусі з однойменної повісті від українського письменника Григорія Квітки-Основ'яненка
Жанрдрама
Формаповість
АвторГригорій Квітка-Основ'яненко
Моваукраїнська
Опубліковано1834
S:  Цей твір у  Вікіджерелах
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Маруся.

«Маруся» — драматична повість Григорія Квітки-Основ'яненка, написана в 1832 та опублікована в 1834 році. Перша повість[1][2][3] української літератури.

Персонажі

  • Маруся — головна героїня, донька Наума Дрота. Це справжня красуня, яка до того ж скромна, з усіма привітна, ввічлива, спокійна, а понад усе — працьовита: «і на батька, і на матір, і на себе пряде, шиє, миє, і сама усе одна, без наймички, і варить, і пече», не зважаючи на те, що вона є дочкою заможних батьків. Образ Марусі — високе втілення всіх найкращих рис української дівчини, наділеної прикметами краси національної, фізичної та духовної. Мова героїні пересипана уснопоетичним народним багатством: пестливою лексикою, опоетизованими запитаннями, емоційними вигуками, прислів'ями, порівняннями.
  • Наум Дрот — багатий селянин, батько Марусі. Працьовитий, мудрий, народний, чесний селянин, який дотримується усіх народних обрядів і звичаїв. Незважаючи на те, що був кріпаком, став заможним.
  • Настя Дрот — мати Марусі, дружина Наума Дрота. Сумирна і богобоязлива, вона дуже любить свою дочку і шанує чоловіка.
  • Василь — наречений Марусі. Він сирота, бідний, працює в місті свитником. Чесний, скромний, працьовитий, добрий, розумний, дотепний. Швидко навчився грамоти, працюючи в купця. «Гарний, русявий, чисто підголений; чуб чепурний, вуса козацькі, очі веселенькі, як зірочки, на виду рум'яний, моторний, звичайний; жупан на ньому синій і китаєва юпка, з поясом з аглицької каламайки підперезаний, у тяжинових штанях. Чоботи добрі, шкапові з підковами» — такий портретний опис цього героя дає письменник.

Сюжет

Твір починається описом Наума Дрота, багатого й побожного селянина, і його дружини Насті Дрот. Автор розповідає про їхню доньку Марусю, роботящу, красиву і покірну дівчину. Зав'язка розпочинається тим, що Маруся іде на весілля, куди її запросили дружкою. Там вона знайомиться зі старшим боярином Василем, і між ними майже одразу виникає кохання.

Наступного дня Маруся з подружкою Оленою йде на базар, Василь напрошується їх супроводжувати. Дорогою назад Олена повернулася до міста, тож пара на певний час залишилась на самоті. Вони призналися одне одному про свої почуття; того ж дня у них відбулося побачення біля озера.

Василь довго відвідував Марусю, і одного дня заслав старостів. Але Наум Дрот відмовив хлопцю, мотивуючи це тим, що його можуть забрати в рекрути. На довгий час закохані розлучаються, згодом Василь з'являється і розповідає, що навчився грамоти, а його хазяїн обіцяв найняти «найомщика», який стане солдатом замість хлопця. Василь ще раз сватається до Марусі і цього разу отримує згоду від її батька.

Василь повинен поїхати до Одеси і Москви, тому наречені розлучаються. Маруся сильно тужить без коханого. Утім, більше вони не зустрілися, оскільки одного дня Маруся застудилася, сильно захворіла і невдовзі померла. Василь повернувся у той же день, коли померла його наречена. З туги за нею він іде до монастиря, де став ченцем, але незабаром помер.

В театрі

3 березня 1864 у Львові відбулося відкриття товариства «Руська Бесіда» виставою «Маруся» (за Григорієм Квіткою-Основ'яненком) у переробці С. Ґолембіовського, музика В. Квятковського. Диригував О. Бачинський, у ролі Марусі — Т. Бачинська.[4]

Висловлювання про твір

Я написав «Марусю» і довів, що від малоросійської мови можна розчулитися.

— Григорій Квітка-Основ'яненко

Вас не бачив, а вашу душу, ваше серце так бачу, як може ніхто на всім світі. Ваша «Маруся» мені так розказала.

— Тарас Шевченко, з листа до Квітки-Основ'яненка.

Ми не спроможні висловити тієї насолоди, з якою прочитали її. Загальне захоплення публіки, одностайні похвали всіх журналів цілком виправдовують враження, яке справила на нас ця чудова повість.

— Віссаріон Бєлінський

Примітки

  1. ↑ Ukraine: Cultural life — literature // Encyclopædia Britannica 15th ed. (second version, Macropædia) Vol. 28: S-U (1985—2010). 1050 p.: 981—1982 pp. (англ.)
  2. ↑ Ukrainian literature // Encyclopædia Britannica 15th ed. (second version, Micropædia) Vol. 12: Trudeau — Żywiec (1985—2010). 968 p.: p. 111 (англ.)
  3. ↑ Ukrainian literature // Encyclopædia Britannica Online, жовтень 2019 (англ.)
  4. ↑ Театр // Енциклопедія українознавства. Словникова частина (ЕУ-II). — Париж, Нью-Йорк, 1976. — Том 8.. — С. 3145-3159. Архівовано з джерела 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018.

Джерела

  • Куриліна О. В. Українська мова та література. Довідник. Тестові завдання / О. В. Куриліна, Г. І. Земляна. — Кам'янець-Подільський: ФОП Сисин О. В., 2014. — 654 с.
  • О. І. Гончар (під заг. ред. М. Г. Жулинського).. Історія української літератури XIX століття. — К. : Либідь, 2005. — Т. 1. — С. 159-162. — ISBN 966-06-0390-8.
  • Г. Квітка-Основ′яненко. Маруся. Салдатський патрет / Григорій Квітка-Основ′яненко; післямова Ніни Бернадської. — К. : Знання, 2009. — 136 с. — (Класна література)
  • Чик Д. Духовний світ жіночого образу у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка і Л. Стерна / Денис Чик // Література. Фольклор. Проблеми поетики : [зб. наук. праць / редкол. : А. В. Козлов (відп. ред.) та ін.]. — К. : Акцент, 2006. — Вип. 24. — Ч. 1. —  С. 647—659.
  • Чик Д. Національний характер у сентиментальних творах Григорія Квітки-Основ’яненка і Лоренса Стерна / Денис Чик // Сучасні літературознавчі студії : [зб. наук. праць / гол. ред. В. І. Фесенко]. — К. : КНЛУ, 2006. — Вип. 3 : радість і страждання як чинники культури. — С. 199—209.
  • Чик Д. Рецепція руссоїстської парадигми «природної людини» у творчості Г. Ф. Квітки-Основ’яненка та Л. Стерна : (компаративний аспект аналізу) / Денис Чик // Література. Фольклор. Проблеми поетики : [зб. наук. праць / редкол. : А. В. Козлов (відп. ред.) та ін.]. — К. : Акцент, 2006. — Вип. 25. — С. 578—590.
  • Чик Д. Ч. Актуалізація архетипу Аніми в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Маруся» / Д. Ч. Чик // Наукові праці Кам’янець-Подільськ. держ. ун-ту : філологічні науки. — Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2007. — Вип. 14. — Т. 2. — С. 277—286.
  • Чик Д. Поетика простору в творчості Г. Квітки-Основ’яненка, О. Ґолдсміта, С. Річардсона та Л. Стерна / Денис Чик // Studia methodologica. — Тернопіль : ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. — № 23. — С. 56—59.
  • Чик Д. Ч. Портрет як засіб психологічного аналізу образу в повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Маруся» та романі Л. Стерна «Сентиментальна мандрівка по Франції та Італії» / Д. Ч. Чик // Слобожанщина : літературний вимір : матеріали V Всеукр. наук. конф., 9 лютого 2007 р., Луганськ. Вип. 5 / М-во освіти і науки України, Луганськ. націон. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка, НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка (Східний філіал), Луганськ. обл. організація «Україна — Світ». — Луганськ : Рєзніков В. С., 2007. — С. 170—176.
  • Чик Д. Типологія образу-характеру «природної людини» у творчості Г. Квітки-Основ’яненка та О. Ґолдсміта / Денис Чик // Актуальні проблеми філології та американські студії : матеріали І Міжнародної наук.-практ. конф., 24-25 квітня 2008 р., Київ / М-во освіти і науки України, Націон. авіаційний ун-т. — К. : Європ. ун-т, 2008. — С. 13—15.
  • Чик Д. Претензія на невигаданість: соціально-історичний час у сентименталістському творі / Денис Чик // Література. Фольклор. Проблеми поетики : [зб. наук. праць / редкол. : Г. Ф. Семенюк (гол. ред.), А. В. Козлов (відп. ред.) та ін.]. — К. : Твім інтер, 2008. — Вип. 31. — Ч. 2. — С. 732—738.
  • Чик Д. Pacаtamente: християнська моральність жіночого образу в прозі Г. Квітки-Основ’яненка і С. Річардсона / Денис Чик // Наукові записки. Серія : літературознавство ; за ред. проф. М. Ткачука.  — Тернопіль : ТНПУ, 2009. — Вип. 26. — С. 287—296.

Посилання

У Вікіджерелах є
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маруся_(повість_Квітки-Основ%27яненка)&oldid=41845171