Перейти до вмісту

Марцелій Струшинський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марцелій Струшинський
Народився16 січня 1880(1880-01-16)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вінниця, Подільська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1 вересня 1959(1959-09-01)[1] (79 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Варшава, Польська Народна Республіка Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняПовонзківський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Республіка Польща Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньпрофесор
Знання мовпольська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладВаршавська політехніка Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиWacław Struszyńskid Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
золотий хрест Заслуги офіцерський хрест ордена Відродження Польщі
Могила хіміка Марцелія Струшинського на цвинтарі Повонзкі у Варшаві

Марцелій Струшинський (нар. 4 січня (старий стиль)/16 січня 1880, Вінниця, Подільська губернія, Російська імперія1 вересня 1959, Варшава, Польща) — хімік-аналітик, засновник польської школи аналітичної хімії. У 1938—1939 та 1945—1959 роках професор Варшавської політехніки.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Марцелій Струшинський є сином Стефана та Розалії, уродженої Домославської. Марцелій народився 16 січня 1880 року[2]. У 1903 році закінчив технологічний інститут у Харкові зі званням хіміка-технолога[2]. Після закінчення навчання почав працювати митним контролером у Біржовому комітеті в Москві, де головним чином відповідав за аналіз сировини для текстильної промисловості. У наступні роки він також працював в Інституті хімії та бактеріології, де через деякий час почав читати лекції та заняття. Дослідницька робота Струшинського в цей період була зосереджена на промисловому та судовому аналізі. Наступним місцем роботи став Московський інститут сільського господарства. У 1906-1918 роках Марцелій також був керівником хіміко-технологічного відділу Хіміко-бактеріологічного інституту доктора Блюменталя[2] . Тоді ж розпочав свою діяльність серед польської громади в Москві, згуртованої навколо створеного в 1906 році Польського дому. На цей період припадає його знайомство з іншим видатним фізикохіміком Войцехом Свєнтославським.

Відразу після відновлення Польщею незалежності в 1918 році переїхав Марцелій до Варшави, де спочатку (1919) працював аналітиком в Інституті бродильної промисловості. Дуже швидко він став асистентом кафедри хімічної технології на хімічному факультеті Варшавського політехнічного університету. З 24 липня 1938 р. — доцент кафедри технічного аналізу і товарознавства на хімічному факультеті Варшавського політехнічного університету[3]. Проводив дослідження в різних галузях хімічного аналізу. Розробив оригінальний поділ аніонів на аналітичні групи.

Під час Другої світової війни брав участь у таємному навчанні. Крім того, він співпрацював з Армією Крайовою, проводячи дослідження піротехнічних матеріалів, а також беручи участь у виробництві цих матеріалів. У рамках цієї діяльності також провів вражаючий аналіз палива, знайденого в ракеті V2, захопленій у 1944 році. Струшинський визначив, що ракета використовувала перекис водню в концентрації 80 %, чого не було на той час у світі. Частини V2 і результати аналізу були доставлені до Великої Британії 26 липня 1944 року в рамках операції «Міст III».

Після закінчення війни повернувся до Варшавської політехнічного університету, де продовжив роботу над аналітичними методами. У 1948 році отримав звання професора.

Батько інженера-електронника Вацлава Струшинського.

Помер в Варшаві у віці 79 років. Спочиває на цвинтарі Повонзкім у Варшаві (секція 239-3-6).

Архівні матеріали Марцелія Струшинського знаходяться в архіві Польської академії наук у Варшаві під номером III-115[4].

Основні книжкові видання

[ред. | ред. код]
  • Технічний аналіз (1946)
  • Кількісний і технічний аналіз (т. 1–3 1947–50)
  • Якісний органічний аналіз (1960)
  • Якісний неорганічний аналіз (1960)

Ордени та нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]
  • Ім'я Марцелія Струшинського було поміщено на пам'ятник, присвячений операціям V1 і V2, який відкрито у 1991 році перед будівлею факультету електроніки та інформаційних технологій Варшавського політехнологічного університету[7].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  2. а б в Sielecka, Krystyna Oprac (1987). Marceli Struszyński (1880-1959). http://gate.bg.pw.edu.pl/F?func=direct&l_base=wtu01&doc_number=000023138. Процитовано 16 серпня 2024. {{cite news}}: Зовнішнє посилання в |work= (довідка)
  3. Ruch służbowy. Dziennik Urzędowy Ministerstwa Wyznań Religijnych i Oświecenia Publicznego Rzeczypospolitej Polskiej. Nr 9: 360. 10 września 1938. {{cite journal}}: |volume= має зайвий текст (довідка)
  4. Spis inwentarzy, Polska Akademia Nauk Archiwum w Warszawie, [dostęp 2024-02-28].
  5. M.P. z 1955 r. nr 117, poz. 1543 «za zasługi w pracy zawodowej w dziedzinie szkolnictwa wyższego».
  6. M.P. z 1937 r. nr 64, poz. 96 «za zasługi na polu pracy naukowej».
  7. Grzesiuk-Olszewska, Irena (2003). Warszawska rzeźba pomnikowa. Warszawa: Wydawnictwo Neriton. с. 175. ISBN 83-88973-59-2.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]