Марцін Замойський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марцін Замойський
Marcin Zamoyski
ПсевдоМартин Замойський
Народивсяблизько 1637
Помер4 грудня 1689(1689-12-04)
КраїнаРіч Посполита Королівство Польське
Національністьполяк
Діяльністьвійськовий, урядник, меценат
Суспільний станшляхтич
Посадавеликий коронний підскарбій , воєвода подільський, брацлавський, каштелян львівський
Військове званнякоролівський ротмістр
Конфесіяримо-католик
РідЗамойські
БатькоЗдзіслав Ян Замойський
МатиАнна з Лянцкоронських
Брати, сестриMarianna Zamoyskad
У шлюбі зАнна Францішка Ґніньська
ДітиТомаш Юзеф, Ян Франциск, Міхал Здзіслав, Марцін Леопольд, Маріанна Тереза
Герб
Герб

Мартин Замо́йський (пол. Marcin Zamoyski; бл. 1637 — 4 грудня 1689) — польський шляхтич, військовик, урядник та державний діяч Речі Посполитої. Представник шляхетського роду Замойських гербу Єліта. Четвертий ординат на Замості з 1674 року.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народивс близько 1637 року. Син підстолія львівського, каштеляна чернігівського Здзіслава Яна та Анни з Лянцкоронських (доньки львівського хорунжого Миколая Лянцкоронського[1]) Замойських.

1664 року гетьман Павло Тетеря разом з М. Замойським не змогли здобути Уманський замок. У 1656 р. мав звання королівського ротмістра.

Посади (уряди): підстолій львівський з 1659 р., каштелян львівський з 1677 р.; брацлавський — з 1678 р., подільський — в 1682 р., любельський воєвода з 1682 р., великий коронний підскарбій (1685—1689), староста белзький, плоскирівський, болемівський, ростоцький.[2]

Фундатор костелу святої Катерини у Замості.

Помер 4 грудня 1689 року.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Був одружений із Анною Францішкою Ґніньською. Шлюб взяли 1675 року, діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Lanckorońscy (01) [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
  2. а б Zamoyski family.2 [Архівовано 1 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
  3. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów—Warszawa, 1925. — S. 86. (пол.)

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]