Перейти до вмісту

Марченко Вячеслав Станіславович

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марченко Вячеслав Станіславович
Народився10 травня 1973(1973-05-10) (51 рік)
Миколаїв, Миколаївська область, УРСР
Місце проживанняКиїв
КраїнаУкраїна Україна
Діяльністьвійськовослужбовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materНаціональний університет кораблебудування, НУ «Києво-Могилянська академія»
Галузьекологія
Посадазаступник директора НАНЦ, інженер
ВійнаРосійсько-українська війна (з 2014) Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «За жертовність і любов до України»
Медаль «Честь. Слава. Держава»
Медаль «Честь. Слава. Держава»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марченко.

Мáрченко Вячеслав Станіславович (нар. 10 травня 1973, Миколаїв) ― український науковець, заступник директора Національного антарктичного наукового центра, інженер та водолаз-інструктор. Брав участь у експедиціях на острів Шпіцберген та 25-ій українській антарктичній експедиції. Учасник війни на сході України.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 10 травня 1973 року в Миколаєві. У 1996 році закінчив кораблебудівний факультет Українського державного морського технічного університету за спеціальністю інженер-механік. У 2006 році — аспірантуру НУ «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «Екологія». В цьому ж році проходив службу в ГУ МВС України в Миколаївській області та балотувався на парламентських виборах 2006 року у складі Громадянського блоку "Пора-ПРП" (№ 116), але не був обраний[1][2].

З 2007 по 2012 рік працював у комерційних структурах, займався приватним підприємством. У 2012―2013 роках – був заступником виконавчого директора міжнародного благодійного фонду. У 2013―2014 роках – робота в Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова, провідний спеціаліст (інженер), експерт робочої групи з енергозбереження. Разом з колегами розробляв проект «Зелений Університет» (за участі Європейського Інвестиційного Банку).

У 2014 році пішов на фронт у складі добровольчого батальйону «Гарпун», де був заступником командира батальйону. У березні 2016 демобілізував через контузію. Після звільнення працював на посаді заступника голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників АТО[3], державний службовець 3 рангу. Також брав активну участь у Помаранчевій революції 2004 року та Революції гідності 2013—2014 років.

З 1 липня 2019 року обіймає посаду заступника директора Національного антарктичного наукового центра. Займається тренуванням та підготовкою водолазів[4].

Живе та працює у Києві, одружений.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Брав участь в чисельних дослідницьких наукових проектах по Чорному морю у 2002―2020 роках. Досліджував екологію моря та популяції живих організмів.

Учасник українсько-польської наукової експедиції на о. Шпіцберген в 2009 році, здійснював водолазні роботи. Двічі відвідував Антарктиду у складі сезонного загону 25 УАЕ на українській антарктичній станції «Академік Вернадський» (2020, 2021).

Нагороди та відзнаки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Марченко Вʼячеслав Станіславович (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021.
  2. ↑ Виборчий список партії (блоку). Архів оригіналу за 18 жовтня 2017.
  3. ↑ РОЗПОРЯДЖЕННЯ про призначення Марченка В. С. заступником Голови Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. Архів оригіналу за 19 листопада 2021.
  4. ↑ Denis, Pishniak. Марченко Вячеслав Станіславович (укр.). Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 23 листопада 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Марченко_Вячеслав_Станіславович