Перейти до вмісту

Маршал Олександр Віталійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олександр Вітальович Маршал
рос. Александр Витальевич Миньков Редагувати інформацію у Вікіданих
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яМаршал Александр Витальевич
Дата народження7 червня 1957(1957-06-07) (67 років)
Місце народженняСРСР Кореновськ, Краснодарський край, РРФСР
Роки активності1983-понині
Громадянство Росія
 СРСР
 США Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, співак, автор-виконавець, гітарист, клавішник, ведучий, рок-музикант, бас-гітарист, телеведучий, поет Редагувати інформацію у Вікіданих
Співацький голосбаритон і тенор Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментигітара
Жанрирок
ПсевдонімиМінор
КолективиАракс, Цветы, Парк Горького
ЧленствоПарк Горького (гурт) Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиМистерия звука, Союз і Mercury Records Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
amarshal.ru
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Олександр Віталійович Маршал (рос. Александр Витальевич Маршал, справжнє прізвище — Мінько́в, рос. Миньков; нар. 7 червня 1957(19570607), Кореновськ, Краснодарський край, Російська РФСР) — російський співак, бас-гітарист, автор пісень, пропагандист. Заслужений артист РФ (2007). Відомий як учасник рок-груп «Аракс», «Цветы» і «Парк Горького», а також як сольний виконавець.

Занесений до Переліку осіб, які створюють загрозу нацбезпеці України[1]. Заборонено в'їзд в Україну. Фігурант бази «Миротворець»[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 7 червня 1957 в Кореновськ, Краснодарський край, РРФСР сім'ї військового льотчика. У 1964 році пішов у школу № 57 Тихорецька, й одночасно — в музичну по класу фортепіано. З п'ятого класу по восьмий навчався в Ленінській школі № 34 в цьому ж місті. Гітару освоїв самостійно в 1972 році, переїхавши в місто Сальськ, де створив у школі № 5 ВІА «Степняки», грав на танцях, весіллях.

У 1974 році після закінчення школи вступив до Ставропольського вищого військового училища військ ППО за спеціальністю «штурман бойового управління», де також створив музичну групу. Був відрахований з училища і дослужував свій термін в роті хімзахисту. Потім працював матросом-рятувальником в Алушті, був музикантом в ресторані, механіком у фірмі «Союзатракціон». Прізвисько «Маршал» Міньков отримав у військовому училищі, так його дражнили друзі, серед друзів-музикантів 1970-х його звали «Мінор».

До Москви він потрапив відразу ж після Олімпіади-80. Працював в ресторанах, в «Москонцерте», з групами Стаса Наміна «Аракс», «Цветы», «Здравствуй, Песня!» та іншими колективами. До того, як Олександр прийшов в «Парк Горького», він вже мав досвід роботи в музичній сфері.

У 1987 році почав працювати в рок-групі «Парк Горького», з якою переїхав до США. Група випустила чотири альбоми і стала першою російською групою, яка зуміла домогтися світового визнання. Група проіснувала 12 років. Після того, як з неї пішов Микола Носков, місце соліста до 1998 року обіймав Маршал.

25 грудня 1998 вийшов дебютний компакт-диск співака «Может быть» (випущений компанією «ОРТ Рекордс»).

У 1999 році в Краснодарі відбувся перший сольний концерт Маршала.

Громадянська позиція

[ред. | ред. код]

Обстоює російську окупацію Криму. Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[3].

У 2018 році виконавець виступав на концерті, присвяченому відкриття Кримського моста.[4]

Санкції

[ред. | ред. код]

Олександр Маршал активно підтримував політику Російської Федерації, яка підриває територіальну цілісність, суверенітет та незалежність України, а також стабільність та безпечність в Україні. Висловлював свою підтримку російським окупантам та жорстокій війні РФ проти України. Маршал є підсанкційною особою багатьох країн.[5]

7 січня 2023 року, на тлі вторгнення Росії в Україну, внесений до списку санкцій України.[6]

3 лютого 2023 року внесений до санкційного списку Канади, як причетний до поширення російської дезінформації та пропаганди.[7]

17 березня 2023 року доданий до санкційного списку Латвії, з забороною вїзду до країни.[8]

Дискография

[ред. | ред. код]
  • 1995 — «От берега до берега»
  • 1998 — «Может быть…»
  • 2000 — «Там, где я не был»
  • 2000 — «Горец»
  • 2001 — «Особый»
  • 2001 — «Белый пепел»
  • 2002 — «Лучшие песни»
  • 2002 — «Батя»
  • 2003 — «Отец Арсений»
  • 2005 — «Летят журавли…»
  • 2006 — «Или так»
  • 2006 — „Жизнь взаймы“
  • 2007 — «Парусник»
  • 2008 — «Где ночует солнце…»
  • 2009 — «До свидания, полк»
  • 2012 — «До восхода ночной звезды»
  • 2012 — «Обернись»

Відеографія

[ред. | ред. код]
  • Олександр Маршал — «Орел»
  • Олександр Маршал — «Ливень»
  • Олександр Маршал — «Погоди, постой»
  • Олександр Маршал — «Отпускаю»
  • Олександр Маршал — «Небо»
  • Олександр Маршал — «Белый пепел»
  • Олександр Маршал — «Кто мы?»
  • Олександр Маршал і Микола Трубач — «Я живу в раю»
  • Олександр Маршал і Аріана — «Я тебя никогда не забуду»
  • Олександр Маршал і Олексій Баталов — «Летят журавли»
  • Олександр Маршал і Вікторія Дайнеко — «Снилось мне»
  • Олександр Маршал — «Рота» (9 рота)
  • Олександр Маршал — «Отдохни»
  • Олександр Маршал — «Мужской сезон»
  • Олександр Маршал — «Песня о десанте»
  • Олександр Маршал і Марія Новікова — «Музей имени тебя»
  • Олександр Маршал і Dj Грув — «Поздно»

Нагороди, премії

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Мінкультури публікує Перелік осіб, які створюють загрозу нацбезпеці. Міністерство культури України. Міністерство культури України. 18.10.2019. Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 14 лотого 2020.
  2. Цапник Ян Юрійович [Архівовано 14 лютого 2020 у Wayback Machine.] «Миротворець»
  3. Мінько Олександр Віталійович // Центр «Миротворець». Архів оригіналу за 6 травня 2017. Процитовано 21 липня 2017.
  4. https://youtu.be/bG8Nt_tuhNU?t=2980 | Концерт посвещенный открытию КРЫМСКОГО МОСТА! мега звезды!
  5. МАРШАЛ / МІНЬКОВ Олександр Віталійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Процитовано 17 березня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. Указ Президента України №4/2023 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 6 січня 2023 року " про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"». Президент України. 7 січня 2023. Архів оригіналу за 22 січня 2025. Процитовано 9 лютого 2025.
  7. Canada, Global Affairs (28 листопада 2022). Regulations Amending the Special Economic Measures (Russia) Regulations. GAC. Архів оригіналу за 3 лютого 2023. Процитовано 17 березня 2023.
  8. Par iekļaušanu Latvijas Republikai nevēlamu personu sarakstā | Ārlietu ministrija. www.mfa.gov.lv (латис.). Процитовано 17 березня 2023.

Посилання

[ред. | ред. код]