Перейти до вмісту

Маріка улугуруйська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маріка улугуруйська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Маріка (Cinnyris)
Вид: Маріка улугуруйська
Cinnyris loveridgei
(Hartert, 1922)
Синоніми
Nectarinia loveridgei (Hartert, 1922)
Посилання
Вікісховище: Cinnyris loveridgei
Віківиди: Cinnyris loveridgei
ITIS: 916434
МСОП: 22717931
NCBI: 282497

Ма́ріка улугуруйська[2] (Cinnyris loveridgei) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Ендемік Танзанії. Вид названий на честь американського герпетолога Артура Лавбріджа[4].

Довжина птаха становить 11 см. У самців голова і верхня частина тіла зелені, металево-блискучі. Нижня частина тіла оранжево-червона, відокремлена від зеленого горла фіолетовою смугою. На плечах жовті плямки. Крила темно-коричневі, края крил зеленуваті. У самиць верхня частина тіла зеленувато-оливкова, голова і горло сіруваті, нижня частина тіла жовта.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Улугуруйські маріки є ендеміками гір Улугуру. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах і високогірних чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 1200 до 2560 м над рівнем моря.

Поведінка

[ред. | ред. код]

Улугуруйські маріки зустрічавються поодинці, парами або невеликими зграйками, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться нектаром і комахами. Сезон розмноження триває з серпня по березень. Гнізда закриті, розміщуються на деревах. В кладці 2-3 яйця. Насиджують лише самиці.

Збереження

[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває під загрозою зникнення. За оцінками дослідників, популяція улугуруйських марік становить близько 37 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Cinnyris loveridgei. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 231. ISBN 978-1-4081-2501-4.