Перейти до вмісту

Маріньйо Шагас

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Маріньйо Шагас
Маріньйо Шагас
Маріньйо Шагас
Маріньйо Шагас (в центрі) перед грою за 3-тє місце
проти Польщі на чемпіонаті світу 1974 року
Особисті дані
Народження 8 лютого 1952(1952-02-08)
  Натал, Бразилія
Смерть 1 червня 2014(2014-06-01) (62 роки)
  Жуан-Пессоа, Бразилія
Зріст 173 см
Вага 77 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1968 Бразилія «Ріашуелу» ? (?)
1969–1970 Бразилія «АБС» 25 (4)
1970–1972 Бразилія «Наутіко Капібарібе» 60 (8)
1972–1976 Бразилія «Ботафогу» 74 (10)
1977–1978 Бразилія «Флуміненсе» 28 (10)
1979 США «Нью-Йорк Космос» 24 (8)
1980 США «Ф.-Л. Страйкерс» 19 (3)
1981–1983 Бразилія «Сан-Паулу» 54 (2)
1983 Бразилія «Бангу» 6 (0)
1984 Бразилія «Форталеза» 14 (1)
1985 Бразилія «Америка» (Натал) 7 (0)
1986–1987 США «Лос-Анджелес Гіт» 16 (2)
1987–1988 Німеччина «Арлекін» (Аугсбург) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1973–1977 Бразилія Бразилія 27 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Маріньйо Шагас (порт. Marinho Chagas, 8 лютого 1952, Натал — 1 червня 2014, Жуан-Пессоа) — бразильський футболіст, що грав на позиції захисника.

Виступав, зокрема, за клуб «Ботафогу», а також національну збірну Бразилії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1968 року виступами за команду другого дивізіону «Ріашуелу», після чого з 1969 по 1972 рік грав у складі інших нижчолігових команд «АБС» та «Наутіко Капібарібе». З останньою з них 1971 року виграв чемпіонат штату Ріо-Гранде-ду-Норте та вийшов до Серії А, вищого дивізіону Бразилії.

Своєю грою там привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ботафогу», до складу якого приєднався 1972 року[1]. Відіграв за команду з Ріо-де-Жанейро наступні п'ять сезонів своєї ігрової кар'єри, а потім ще два роки грав за іншу місцеву команду «Флуміненсе»[2].

Наступні два сезони Маріньйо Шагас провів у Північноамериканській футбольній лізі. У перший рік, виступаючи за «Нью-Йорк Космос» разом з такими зірками як Карлос Альберто Торрес та Франц Бекенбауер, його клуб дійшов у півфіналі чемпіонату, де поступився майбутнім переможцям «Ванкуверу Вайткапс». Маріньйо забив 8 голів у своїх 24 матчах того сезону. Наступного розіграшу, граючи з німецьким зірковим форвардом Гердом Мюллером за «Форт-Лодердейл Страйкерс», він забив три голи в 19 матчах, а команда стала віце-чемпіоном чемпіонату, програвши «Космосу» 0:3 у фінальній грі. Однак Маріньйо не грав у фіналі[3].

Маріньйо Шагас (праворуч) проти поляка Гжегожа Лято у матчі за 3-тє місце чемпіонату світу 1974 року

Повернувшись до Бразилії, він грав за «Сан-Паулу», з яким виграв чемпіонат штату Сан-Паулу в 1981 році. Він виступав за «Сан-Паулу» до 1983 року, після чого приєднався до клубу «Бангу», де провів сезон 1983 року у Серії Б. Наступний 1984 рік провів у «Форталезі», а 1985 рік — в клубі «Америка» (Натал).

Завершив ігрову кар'єру на професіональному рівні у американській команді «Лос-Анджелес Гіт», за яку виступав протягом 1986—1987 років у Western Soccer Alliance[en], після чого виступав за аматорську німецьку команду «Арлекін» (Аугсбург)

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

25 червня 1973 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Бразилії в товариському матчі проти Швеції (0:1).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН. На чемпіонаті зіграв у всіх 7 матчах своєї команди, включаючи програний матч за 3 місце проти польської збірної.

1976 року у складі збірної — володар Кубка Ріу-Бранку, Кубка Рока та Освальдо Круза.

Свій останній виступ за збірну Маріньйо Шагас провів у товариському матчі проти збірної Югославії 26 червня 1977 року, той матч завершився нічиєю з рахунком 0:0. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у її формі 27 матчів, забивши 4 голи. Також зіграв за збірну 10 неофіційних матчів[4].

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Командні

[ред. | ред. код]

Особисті

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Маріньйо Шагас був батьком трьох дітей, двох синів і доньки, а також дідом трьох онуків. В інтерв'ю 2013 року він пожартував, що, маючи на увазі його спосіб життя, у нього можуть бути інші діти, але ніхто з них не виступає, щоб заявити про нього як про свого батька[5].

Помер 1 червня 2014 року на 63-му році життя у місті Жуан-Пессоа від крововиливу в шлунково-кишковий тракт. На момент смерті він працював спортивним коментатором в Наталі і в останні роки боровся з алкоголізмом[6].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Botafogopiaxao [Архівовано 25 березня 2012 у Wayback Machine.] – photos & stats
  2. Rogério Micheletti: Marinho Chagas: Ex-lateral do Botafogo, Fluminense e São Paulo, Terceiro Tempo: Que fim levou?
  3. Dave Morrison: Francisco Marinho [Архівовано 19 липня 2020 у Wayback Machine.] NASL Soccer: North American Soccer League Players.
  4. Arquivo da Seleção Brasileira Principal [Архівовано 18 березня 2014 у Wayback Machine.](порт.)
  5. Marinho Chagas Ex-lateral do Botafogo, Fluminense e São Paulo: What ever happened to? [Архівовано 3 червня 2014 у Wayback Machine.] Transcription of a radio show done in 2013: ABC em Natal, Náutico no Recife, Botafogo no RJ e São Paulo F.C. em São Paulo. Contents accessed via Google Translate June 2, 2014.
  6. Lateral da seleção de 74, Marinho Chagas morre aos 62 anos em João Pessoa. Архів оригіналу за 19 червня 2019. Процитовано 21 лютого 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]