Марін Бичеваров

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марін Бичеваров
болг. Марин Бъчеваров
Народився 1 жовтня 1859(1859-10-01)
Горішня Оряховиця, Великотирновська область, Болгарія
Помер 23 листопада 1926(1926-11-23) (67 років)
Софія, Болгарія
Країна  Болгарія
Діяльність астроном, викладач університету
Alma mater МДУ
Науковий ступінь професор
Знання мов болгарська і російська
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Посада Rector of Sofia University “St. Kliment Ohridski”d

Марін Бичеваров (болг. Марин Желязков Бъчеваров) — болгарський астроном і викладач університету, перший професор астрономії в Софійському університеті та в Болгарії. З 1883 по 1926 рік він проводив метеорологічні та магнітні спостереження в Софії[1].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 1 жовтня 1859 року в Горній Оряховиці. Він отримав стипендію від болгарського уряду для вивчення астрономії на фізико-математичному факультеті Московського університету, який закінчив у 1884 році. 1 лютого 1887 року він розпочав метеорологічну службу в Болгарії, заснувавши першу метеорологічну станцію в Софії. Навесні 1892 року він почав читати лекції з астрономії в Софійському університеті, де він заснував кафедру астрономії. Курс астрономії складався з чотирьох окремих курсів — сферичної астрономії, практичної астрономії, небесної механіки та астрофізики. У 1893 році він був обраний першим професором астрономії в Болгарії. За його задумом у 1892 року розпочато будівництво астрономічної обсерваторії Софійського університету, яке було завершено у 1894 році. У 1897 році він доставив у Болгарію перший сучасний спостережний астрономічний інструмент — 15-сантиметровий рефрактор. У 1895/1896 і 1904/1905 навчальних роках був ректором Софійського університету, а в 1897/1898, 1901/1902, 1904/1905, 1911/1912 і 1914/1915 навчальних роках — деканом фізико-математичного факультету Софійського університету[2]. З 1904 року він об'єднав викладання астрономії в два курси — сферично-практичну астрономію та теоретичну астрономію. У 1910 році він заснував Астрономічний інститут[1].

Помер 23 листопада 1926 року в Софії.

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Ім'ям Марина Бичеварова названа вулиця в районі в Софії.

Від народження прізвище науковця було Бичваров (болг. Бъчваров). Вважається, що він змінив прізвище на Бичеваров (болг. Бъчеваров) через любовну історію і залишився з цим зміненим прізвищем[3].

Наукові праці

[ред. | ред. код]
  • «Метеорологічні спостереження в Софії від 1 березня 1887 до 1 березня 1889» (1889)
  • «Кілька заміток про клімат у Софії» (1889)
  • «Магнітні спостереження в Болгарії в XIX столітті» (1904)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Катедра Астрономия. Софийски университет. Процитовано 25 юли 2017 г.
  2. Тодорова, Цвета (2009). Ректорите на Софийския университет „Св. Климент Охридски“. София: Университетско издателство „Св. Климент Охридски“. с. 66—67. ISBN 9789540729091.
  3. Спомен за първия български учен по астрономия – проф. Марин Бъчваров. 31 май 2017 г. Процитовано 25 юли 2017 г.