Марін Буає
| Марін Буає Marine Boyer | ||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg){kind=spacer} | ||||||||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | ||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Франція | |||||||||||||||||||||||||
| Народження | 22 травня 2000 (24 роки) Сен-Бенуа (Реюньйон) | |||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 162 см | |||||||||||||||||||||||||
| Вага | 52 кг | |||||||||||||||||||||||||
| Спорт | ||||||||||||||||||||||||||
| Країна | Франція | |||||||||||||||||||||||||
| Вид спорту | Спортивна гімнастика | |||||||||||||||||||||||||
| Тренери | Неллу Поп, Мартін Джордж, Седрік Гі | |||||||||||||||||||||||||
Нагороди
| ||||||||||||||||||||||||||
 Марін Буає у Вікісховищі | ||||||||||||||||||||||||||
Марін Буає (фр. Marine Boyer, нар. 22 травня 2000, Сен-Бенуа (Реюньйон)) — французька гімнастка. Учасниця Олімпійських ігор та чемпіонатів світу, призерка чемпіонатів Європи.
Народилась в Сен-Бенуа (Реюньйон). Родина переїхала на континентальну територію Франції в місто Мо (Сена і Марна) з метою пошуку гімнастичної структури, яка б дозволяла поєднувати навчання з тренуваннями. В 14 років вступила до Національного інституту спорту, спеціальних знань та ігор.[1]
З 2006 року почала відвідувати спортивну гімнастику в місті Мелен (Сена і Марна).
Кілька місяців не тренувалась через травму плеча.
На Європейському юнацькому олімпійському фестивалі в Тбілісі, Грузія, здобула перемогу в опорному стрибку.
Дебютувала в дорослій збірній Франції.
На чемпіонаті Європи здобула бронзу в команді та особисте срібло в фіналі вправи на колоді.
На Олімпійських іграх 2016 в Ріо-де-Жанейро, Бразилія, в фіналі вправи на колоді зупинилась за крок від п'єдесталу.
На чемпіонаті світу, що проходив у жовтні в Монреалі, в багатоборстві показала 21 результат.
На чемпіонаті Європи в Глазго, Велика Британія, виграла срібло в команді та бронзу на колоді.
В Досі, Катар, на чемпіонаті світу разом з Джульєт Боссу, Лорет Шарпі, Мелані де Хесус дус Сантус та Луїзою Ванхіль посіла п'яте місце, що стало найкращим результатом в історії жіночої збірної Франції.[2] В фінали окремих видів не кваліфікувалась.
У квітні на чемпіонаті Європи кваліфікувалася до фіналу вільних вправ, де посіла восьме місце.
На чемпіонаті світу 2019 року у командному фіналі разом з Лорет Шарпі, Алін Фрієз, Мелані де Хесус дус Сантус та Клер Понтлево посіли п'яте місце, чим не лише повторили найкращий результат в історії жіночої збірної Франції, але й здобули командну олімпійську ліцензію на Літні Олімпійські ігри 2020 у Токіо, Японія.
| Рік | Змагання | КБ | ІБ | 
|
|
|
|
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2015 | Європейський юнацький олімпійський фестиваль | 9 | 6 | 
|
|||
| 2016 | Чемпіонат Європи | 
|
|
||||
| Олімпійські ігри | 4 | ||||||
| 2017 | Чемпіонат Європи | 16 | 7 | ||||
| Чемпіонат світу | 21 | ||||||
| 2018 | Чемпіонат Європи |
|
|
||||
| Чемпіонат світу | 5 | ||||||
| 2019 | Чемпіонат Європи | 8 | |||||
| Чемпіонат світу | 5 | ||||||
| 2021 | Чемпіонат Європи | 6 | |||||
| FIT Challenge[3] |
|
45 | |||||
| Олімпійські ігри | 6 |
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 8 квітня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Simone Biles titrée par équipes avec les Américaines. L'Équipe. 30 жовтня 2018. Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 грудня 2023. (фр.)
- ↑ 2021 FIT Challenge Results. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
