Перейти до вмісту

Маріо Ґрассо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маріо Ґрассо
Народився28 січня 1932(1932-01-28)
Ачиреале, Провінція Катанія, Сицилія, Королівство Італія
Помер3 жовтня 2022(2022-10-03) (90 років)
Катанія, Сицилія, Італія
Країна Італія
Діяльністьпоет, письменник, літературний критик, есеїст, перекладач, журналіст
Знання мовіталійська, російська і українська

Маріо Ґрассо (італ. Mario Grasso; 28 січня 1932, Ачіреале, Катанья — 3 жовтня 2022[1]) — італійський поет, прозаїк, літературний критик і журналіст. Автор романів, повістей, збірок оповідань «Пугач» (1968), «Самаркандські весталки» (1979), п'єси «Ноїв ковчег» (1970) та ін. З 1980-х вийшли поетичні книги «Відродити день» (1981), «Листи до Лорі» (1984), «Каббала» (1987), «Словник» (1989). Відомий як сатирик-сюрреаліст, автор дотепних і часом нещадних гротесків на теми сучасної цивілізації[2].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив 1952 університет у Катанії[2]. Він жив в Ачіреале і з початку 1980-х років він вирішив проживати зі своєю дружиною в Катанії, де він був літературним директором видавництва, а також заснованих ним літературного журналу Lunarionuovo та газети Gazzetta. dialetti.

У 1950-х роках він також був муніципальним службовцем і ще кілька років радником.

Він дебютував як літературний критик у газеті La Sicilia, маючи постійну колонку на третіх сторінках газет Gazzetta di Parma та Messaggero Veneto.

Наприкінці 60-х — на початку 70-х років в газеті Giorni-Vie Nuovi, друкованому органі компартії Італії, він публікував сміливі статті, в яких засуджував руйнування будівель, зокрема на узбережжі Ачіреале, стану лікарень, шкіл, моста через протоку, а також роботи органів територіального розвитку, становища вчителів та окремих подій у Сицилії, відвідуючи при цьому навіть найменші селища Сицилії, виїжджати до яких і займатись там журналістикою було не завжди безпечним. Підписувався анаграмою «Ріґо Моссара». «Vie Nuovi» був періодичним виданням, у якому після війни працював Умберто Барбаро, — ще один помітний журналіст, який відігравав цінну роль як кінокритик.

На розвиток Ґрассо як письменника і культурного діяча помітно вплинули історія і сучасність Сицилії, на збереження давньої культури, традицій і мови якої спрямована його творча діяльність як письменника і президента (з 1978) культурної асоціації «Лунаріо нуово» («Новий місячний календар»), засновника і редактора однойменного літературного журналу[2].

Він періодично бачив та підтримував Мікеле Панталеоне, Джузеппе Фаву, Даніло Дольчі та інших журналістів і письменників, які виступали проти мафії, в епоху, коли мало хто на це зважувався.

У 1970 році він заснував мистецько-літературну групу «Ciclope» в Ачіреале з її галереєю, яка стала центром впливу особливо на молодь Етни, давши життя, зокрема, «Тижням культури Ачесе» за участю визначних італійських та іноземних письменників з усіх континентів. Пам'ятним гостем «Циклопа» був Леонардо Скіаша в 1974 році.

Завдяки дружньому, довготривалому знайомству, яке він зав'язав із російськими та українськими інтелектуалами у другій половині 1980-х років, він також їздив до Москви та Києва з єпископом Ачіреале Джузеппе Маландріно, їх обох радісно вітали інтелектуали та влада двох столиць. Після першої поїздки в Україну 1984 (був також у 1986 і 1987), приїздив у Київ, «як на батьківщину». Шевченка як захисника свободи свого народу, його мови й гідності повинна, на думку Ґрассо, почути сучасна Європа[2].

З 1995 року він публікує щотижневу колонку про місцеві діалекти, приказки та звичаї «Vocabolario» в газеті La Sicilia.

3 червня 2015 року Академія наук, літератури та образотворчого мистецтва Зеланті та Дафнічі присудила йому посаду члена-кореспондента в галузі літератури та образотворчого мистецтва.

Він писав і читав лекції майже до самої своєї смерті у 2022 році. Aquilia delle poiane, його книга 2021 року, має всі ознаки заповіту та прощання, присвяченого його рідному Acireale.

Ґрассо і Україна

[ред. | ред. код]

Ґрассо переклав і упорядкував антологію творчості Тараса Шевченка, за яку був удостоєний у Києві «Міжнародної премії ім Івана Франка» (1989)[3], присудженої попереднього року Ґабріелю Ґарсія Маркесу. Збірка поезій Шевченка, перекладених і надрукованих 1987 Ґрассо, має назву «Єретик» — символічний образ Шевченка й України, втілений для Ґрассо в ідеї протистояння, повстання, бунту. Актуальним для італії є і питання протиборства у Шевченка віри як духовності й релігії як влади. Тексти Шевченкових творів у цьому виданні подано паралельно українською та італійською мовами. До книги увійшли поеми «Катерина», «Єретик», «Варнак», «Неофіти», цикл поезій «В казематі» та вірші «Думи мої, думи мої» (1847), «N. N. — мені тринадцятий минало», «Реве та стогне Дніпр широкий» (фрагмент балади «Причинна»), «Думка — Нащо мені чорні брови», «Сон — На панщині пшеницю жала», «Заповіт», «Пророк», «І небо невмите, і заспані хвилі», «На великдень на соломі», «Доля», «Муза», «Молитва»[2].

Ґрассо властиве майстерне перенесення художньої природи оригіналу в систему естетичних, емоційних та психологічних координат італійської культури, а також виведення Шевченкових образів на орбіту сучасних проблем[4][2].

Твори

[ред. | ред. код]

Проза

[ред. | ред. код]
  • Scuciture, Catania, Edigraf, 1965.
  • Il Gufo reale, Palermo, Flaccovio_Editore|Flaccovio Editore, 1968, prefazione di Giuseppe_Fava|Giuseppe Fava.
  • Il mulino d'Aci, Milano, Todariana, 1972.
  • La paglia di nessuno, Bologna, Cappelli_Editore|Cappelli Editore, 1974.
  • Le vestali di Samarcanda, Udine, Biancamartina, 1979, prefazione di Giacinto_Spagnoletti|Giacinto Spagnoletti.
  • Il Gufo reale, Acireale, Lunarionuovo, 1986. Seconda edizione.
  • Pamparissi, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 1990.
  • Fine dell'adolescenza, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 1992.
  • Catania 48 ore, con Marcella Argento e Vladimir Di Prima, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 2003. Special: BookSources/9788888555256|ISBN 978-88-88555-25-6
  • Pamparissi. Sortilegio a Ustica, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 2007. Special: BookSources/9788888555911|ISBN 978-88-88555-91-1
  • La Mastunicola — Racconti di pizzerie galeotte, con AA.VV., Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 2013. Special: BookSources/9788862821117|ISBN 978-88-6282-111-7
  • Catania giorno e notte, con AA.VV., Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 2013. Special: BookSources/9788862821148|ISBN 978-88-6282-114-8
  • Occasioni. Spasseggio tra flussi d'incoscienza e momenti civili, politici, religiosi d'inizio Terzo millennio, Catania, Prova_d'Autore|Prova d'Autore, 2016. Special: BookSources/9788862821681|ISBN 978-88-6282-168-1
  • Aquilia delle poiane, Prova d'Autore,2021.

Документалістика

[ред. | ред. код]
  • Testi e testimonianze, Udine, Biancamartina, 1976, prefazione di Giorgio_Bàrberi_Squarotti|Giorgio Bàrberi Squarotti.
  • I nipoti di Zamjàtin. Antologia di fantascienza sovietica. A cura di Mario Grasso e Elena Kalina. Catania, Lunarionuovo, 1986.
  • Lingua delle madri, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 1994. Special: BookSources/8886140045|ISBN 88-86140-04-5
  • Michele Pantaleone personaggio scomodo, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 1994. Special: BookSources/8886140061|ISBN 88-86140-06-1* La danza delle gru, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 1999. Special: BookSources/8886140398|ISBN 88-86140-39-8
  • Cu t'inghitau?, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 2005. Special: BookSources/8888555633|ISBN 88-88555-63-3
  • Saggilemmario. Le parole dei nostri giorni. Origini, storia, adattamenti, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 2010. Special: BookSources/9788862820356|ISBN 978-88-6282-035-6
  • Azzurri, meridiani dell'Es. Aspetti della pittura di Piero Guccione, Vittoria (RG), Baglieri Editrice, 2011. Special: BookSources/9788890595608|ISBN 978-88-905956-0-8
  • Cu t'alliscia vol'u pilu?, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 2012. Special: BookSources/9788862820868|ISBN 978-88-6282-086-8
  • Baroni, bombe & balilla, nella città dalle cento campane. Con AA.VV., a cura di Mario Grasso. Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 2013. Special: BookSources/9788862821209|ISBN 978-88-6282-120-9
  • La poesia di Roberta Musumeci tra ironie, simboli e sentimenti. Con AA.VV. Catania, Quaderni di Lunarionuovo, nr. 54, 2014.
  • Acedd'i puddu, Catania, Prova_d'Autore|Prova d'Autore, 2014.
  • Su Pietro Barcellona, ovvero, riverberi del meno, Atti del Convegno di Studi su alcune opere di Pietro Barcellona, a cura di Mario Grasso, con AA.VV. Prova_d'Autore|Prova d'Autore, 2015. Special: BookSources/9788862821544|ISBN 978-88-6282-154-4
  • Nuzza 'mbriaca, Catania, Prova_d'Autore|Prova d'Autore, 2017.

Поезія

[ред. | ред. код]
  • Vento di primavera, Catania, Edigraf, 1957.
  • A sollevare il giorno, Catania, Giornale Medico, 1981.
  • Friscalittati, Caltanissetta-Roma, Salvatore Sciascia, 1981. Prefazioni di Salvatore Rossi e Giuseppe Bonaviri.
  • I guerrieri di Riace, Catania, Lunarionuovo, 1982.
  • Lettere a Lory, Caltanissetta-Roma, Salvatore_Sciascia_(editore)|Salvatore Sciascia, 1984. Prefazioni di Antonio Di Grado e Giuliano Gramigna.
  • Tra Sole e Luna in «Almanacco dello specchio», Milano, Arnoldo_Mondadori, 1986, prefazione di Giovanni_Raboni.
  • Concabala, Milano, All'insegna del Pesce d'oro-Libri_Scheiwiller|Scheiwiller, 1987. Special: BookSources/884441077X|ISBN 88-444-1077-X
  • Vocabolario siciliano, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 1989, con saggio introduttivo di Maria_Corti.
  • Crucchèri, Salvatore_Sciascia_(editore)|Salvatore Sciascia, 2002. Special: BookSources/9788882411046|ISBN 978-88-8241-104-6
  • Tra compiute lune, Salvatore_Sciascia_(editore)|Salvatore Sciascia, 2003. Prefazione di Stefano_Lanuzza|Stefano Lanuzza. Special: BookSources/9788882411503|ISBN 978-88-8241-150-3
  • Vocabolario siciliano, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 2005. Special: BookSources/9788888555706|ISBN 978-88-88555-70-6

Театр

[ред. | ред. код]
  • L'arca di Noè, Catania, Niccolò Giannotta Editore, 1970.
  • I sette arcieri di Bajamazol, Catania, Lunarionuovo, 1978.

Переклади

[ред. | ред. код]
  • Antologia delle opere di Taras Sevcenko, Catania, Prova_d'autore|Prova d'autore, 1989.
  • I marrunati di Pinocchiu, edizione integrale de Le avventure di Pinocchio tradotta in siciliano da Mario Grasso. Ed. Prova_d'Autore|Prova d'Autore, 1990.
  • Brani dell'Eneide per un'antologia in edizioni Bompiani, 1993.

Журнали

[ред. | ред. код]

Маріо Грассо заснував 7 літературних журналів:

  • Lunarionuovo — N°1, giugno/luglio 1979.[5]
  • Lytyerses — Rassegna mensile di cultura — N°1, febbraio 1969.
  • Sumarte — Rassegna mensile di Letteratura – Arte – Folklore – Attualità — N°1, giugno 1972.
  • Carte Siciliane — N°1, 1º luglio 1985.
  • Siciliomi — N°1, maggio 1988.
  • Sicilia Illustrata — N°1, aprile 1991.
  • Gazzetta Ufficiale Dialetti — N°1, giugno 2002.
  • CeSPOLA, Centro Studi Panormita di Operatività Letterarie e Artistiche, notiziario letterario mensile, N°1, febbraio 2022.

Вибіркова критична бібліографія

[ред. | ред. код]

Матеріали з аналізом творчості Маріо Ґрассо виходили в Болгарії, Італії, Іспанії, Німеччині, Норвегії, Португалії, США, Франції. Переклади творів Маріо Ґрассо та критичні есе про поета і письменника опубліковані в журналах і монографіях у Грузії, Росії, колишній Югославії, Україні.

  • Massimiliano Magnano, d'Intrattabile temperamento. Mario Grasso, paradossi e parossismi d'un intellettuale fuori dalla grazia degli uomini, Saggio introduttivo di Nicolò Mineo, Salvatore Sciascia editore, Caltanissetta 2019.
  • Massimiliano Magnano, L'arte che fonde il sapere come bronzo fuso, in Passione poesia. Letture di poesia contemporanea 1990—2015, a cura di Sebastiano Aglieco, Luigi Cannillo, Nino Iacovella, Milano, CFR 2016, pp. 174—175.
  • Alessandro Centonze, Le «Occasioni» di Mario Grasso e l'ultimo epilogo di una stagione irripetibile della letteratura siciliana, 4 maggio 2016, Libreriamo.
  • Stefano Lanuzza, Insulari. Romanzo della letteratura siciliana, Roma-Viterbo, Stampa Alternativa, 2009. ISBN 978-88-6222-089-7
  • Storia della letteratura italiana diretta da Franco Malato – IL SECONDO NOVECENTO, Vol. XVIII – Il Sole 24 Ore, Milano 2005.
  • Stefano Lanuzza, Postfazione a Tra compiute lune, Caltanissetta-Roma, Sciascia, 2003.
  • Stefano Lanuzza, Erranze in Sicilia, Napoli, Guida, 2003. ISBN 9788871887340
  • Simona Noto, Volti e pagine di Sicilia (da Serafino Amabile Guastella a Lara Cardella) (con saggio introduttivo di Nicolò Mineo), Catania, Prova d'autore, 2001. ISBN 978-88-86140-75-1
  • Stefano Lanuzza, 2001 — Dante e gli altri. Romanzo della letteratura italiana, Roma-Viterbo, Stampa Alternativa, 2011. ISBN 9788872266168
  • STORIA DELLA SICILIA di AA.VV., vol. VIII, Pensiero e cultura letteraria dell'Ottocento e del Novecento, Editalia, Roma, 2000—2001.
  • Gisella Pizzuto, Oro antico — Parole d'amore/Parole d'onore – Antologia della poesia nei dialetti di Sicilia dal 1839 al 1997, Catania, Prova d'autore, 1997. ISBN 978-88-86140-24-9
  • Stefano Lanuzza, Storia della lingua italiana, Roma, Newton Compton, 1994. ISBN 978-8879836548
  • Giacinto Spagnoletti e Cesare Vivaldi, Poesia dialettale dal Rinascimento a oggi (voll.2), Milano, Garzanti, 1991. ISBN 978-88-11-51944-7
  • Paolo Briganti e William Spaggiari, Poesia & C. — Avviamento alla pratica dei testi poetici, Bologna, Zanichelli, 1991. ISBN 978-88-08-07388-4
  • Franco Brevini, Le parole perdute – Dialetti e poesia del nostro secolo, Torino, Einaudi, 1990. ISBN 978-88-06-12211-9
  • Cabala e pietre nere di AA.VV. (Atti del Convegno di Studi sulla poesia di Autori siciliani edita negli anni Ottanta, a cura di Nicolò Mineo, Randazzo 30 marzo — 1º aprile 1980), Catania, Ed. Comune di Randazzo, 1990.
  • BIZZEFFI 1989, Quaderno 2, a cura di Giuseppe Cavarra, ed. Intilla, ME, 1989.
  • LA VOCE ANTICA DEL MARE, poesia di Mario Grasso (monografia), saggio introduttivo, traduzione e note di Oxana Pachlovska, Kiev, Dnipro, 1989.
  • INNOSTRANNAJA LITERATURA, intervista ad alcuni poeti italiani: Giuseppe Conte, Maurizio Cucchi, Milo De Angelis, Mario Grasso, Valerio Magrelli, Luigi Malerba e Gregorio Scalise, a cura di Evgenij Solonovic. Aprile 1988.
  • MOST – jugoslavia revuo pri kroata literaturo – Zagreb (Jugoslavia), febbraio 1988.
  • SVESVIT (rivista), traduzione de «A sollevare il giorno», «Lettere a Lory» e «Friscalittati», a cura di Oxana Pachlovska. Giugno 1987.
  • DNIPRO (rivista), traduzione di poesie inedite in lingua a cura di Boris Oleinik e di poesie in dialetto siciliano a cura di Oxana Pachlovska. Ottobre 1987.
  • Stefano Lanuzza, Lo sparviero sul pugno. Guida ai poeti italiani degli anni ottanta, Milano, Spirali, 1987, pp. 226–229. ISBN 88-7770-238-9
  • DLJA – Sisni Rosdenn'e – Antologia di poeti italiani, scelti da Giuseppe Fiumara, Milena Milani e Vittoria Palazzo, con disegni di Renato Guttuso, Mosca, «Radura», 1986.
  • TRA SOGNO E VEGLIA di Vincenzo Leotta, Quaderni di Lett. It. Giornale Medico, Catania, 1986 (monografia).
  • ALMANACCO DELLO SPECCHIO nº 12, a cura di Marco Forti, Mondadori, MI, 1986.
  • LE PAROLE DI LEGNO, Antologia della poesia dialettale, a cura di Mario Chiesa e Giovanni Tesio, Mondadori, MI, 1986.
  • NOVECENTO SICILIANO di AA.VV. 116—118 – Edizioni Tifeo, Catania 1986.
  • INOSTRANNAJA LITERATURA (rivista). Antirubrica: Due scrittori italiani a confronto: Eduardo De Filippo e Mario Grasso. Traduzione di alcuni racconti tratti da «Le vestali di Samarcanda» a cura di Lev Verscinin. Novembre 1986.
  • OPERAI DI SOGNI – LA POESIA DEL NOVECENTO IN SICILIA di AA.VV., a cura di G. Raboni (Atti del Convegno di Studi e Ricerche – Randazzo 10-11 e 12 novembre 1984), Letteratura Amica, Catania, 1985.
  • I GUERRIERI DI RIACE DI MARIO GRASSO – METAFORE E PARADOSSI IN UN ESEMPIO DI EVEMERISMO ROVESCIATO di Gennaro Mercogliano, Quaderni di Lett. It. del G.M., Catania 1985 (monografia).
  • I GUERRIERI DI RIACE DI MARIO GRASSO — LETTURE CRITICHE di AA. VV., a cura di Luisa Trenta Musso, Sciascia, CL-Roma, 1984.
  • GLI EREDI DI VERGA di AA. VV. a cura di G. Bàrberi Squarotti, Letteratura Amica, CT, 1984.
  • G. G. Salerno, in Galleria, gennaio-aprile 1984.
  • FEBBRE, FURORE E FIELE – Repertorio della poesia italiana contemporanea, 1970-80 – di Giuseppe Zagarrio, Mursia, MI, 1983.
  • CIVILTÀ LETTERARIA DEL NOVECENTO di Giuseppe Amoroso, Mursia, Milano 1983.
  • SVESVIT (rivista), traduzione de «Le Vestali di Samarcanda» a cura di Victor Sovkun, con una introduzione/intervista «Il grottesco di Mario Grasso» di Afanasij Vesselitzkij. Aprile 1983.
  • L. Sciascia, A. Zanzotto, G. Spagnoletti, A. Di Grado, in Laboratorio, luglio-settembre 1982.
  • S. Lanuzza, in Il Ponte, settembre 1982.
  • C. Viviani, in Alfabeta, giugno 1982.
  • G. Ramella Bagneri, in Il Ragguaglio Librario, aprile 1982.
  • ATTI DEL CONVEGNO SULLA POESIA SICILIANA CONTEMPORANEA a cura di Salvatore Rossi, Caltagirone, 28-29 aprile 1982.
  • Andrea Vitello, La fantanarrativa di Mario Grasso, Catania, Quaderni di Letteratura Italiana Contemporanea del Giornale Medico, (diretta da Silvia Costanzi Boursier Niutta), febbraio 1981 (monografia).
  • Salvatore Spagnolo, L'isola e il verso, Catania, Edizioni Milo, ottobre 1981.
  • G. Bàrberi Squarotti, in Galleria, maggio 1980.
  • G. Spagnoletti, prefazione a Le vestali di Samarcanda.
  • G. Fava, prefazione a Il gufo reale.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ [1] «livesicilia.it», 4 жовтня 2022
  2. ↑ а б в г д е Пахльовська Оксана. Ґрассо (Grasso) Маріо.//Шевченківська енциклопедія — Т. 2, — К.: НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. — С. 247.
  3. ↑ Ґрассо Маріо/О. Є.-Я. Пахльовська//Енциклопедія Сучасної України/ Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк; НАН України, НТШ.– К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007.
  4. ↑ Sčevcenko T. L'Eretico / Con antologia d'altri poemetti e frammenti // Scelta, traduzione e presentazione di Mario Grasso. Catania, 1987
  5. ↑ ora on-line su lunarionuovo.it

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Biografia di Mario Grasso. {{cite web}}: |archive-date= вимагає |archive-url= (довідка)

Література

[ред. | ред. код]
  • Олійник Б. «Любов — всевладна, мов огонь і світло…». Слово про мужнього сицилійця // ЛУ, 9 жовтня 1986.
  • Пахльовська Оксана. Ґрассо (Grasso) Маріо.//Шевченківська енциклопедія — Т. 2, — К.: НАН України, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. — С. 247.
  • Пахльовська О. Є.Я Фортеця етносу // Грассо М. Голос античного моря. К., 1989;
  • Пахльовська О. Є. Я. Еволюція італійсько-українських літературних зв'язків у ХіХ—ХХ ст. // Українська література в загальнослов'янському і світовому літературному контексті. к., 1988. т.3;
  • Пахльовська О. Є. Я. Італійська Шевченкіана // Шевченко і світ. к., 1989;
  • Пахльовська О. Є. Я. Українська муза на схилах Етни // В сім'ї вольній, новій: Шевч. зб. к., 1989;
  • Пахльовська О. Є. Я. Шевченко і Сицилія // Київ. 1988. No3.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Маріо_Ґрассо