Перейти до вмісту

Марічка (пісня)

Додати посилання
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«Марічка»
Пісня Буковинський ансамбль пісні і танцю України
Дмитро Гнатюк
з альбому Марічка
Випущено1961
Типсингл
Записано1961
Жанрфолк
Моваукраїнська
Лейбл«Мелодія»
Автор слівМихайло Ткач
КомпозиторСтепан Сабадаш
Музичне відео
Буковинський народний ансамбль пісні. Соліст: О. Райберг. на YouTube

«Марічка» — українська пісня. Автор слів — Михайло Ткач, композитор — Степан Сабадаш. Вірш автор написав у 1954 році як присвяту Марії Федорівні Киселиці. У 1955 році вірш був покладений на музику. Пісня кілька років виконувалась лише самодіяльними буковинськими колективами, а 1961 року була видана на грамплатівці у виконанні Буковинського ансамблю пісні і танцю. Найбільшої популярності здобула у виконанні Дмитра Гнатюка.

У XXI сторіччі пісню «Марічка» стали називати неофіційним гімном Чернівців[1][2]. Починаючи з 12 листопада 2004 року щодня о 12 годині на вежу Чернівецької ратуші підіймається трубач у колоритному буковинському одязі і грає цю мелодію[1].

Історія створення

[ред. | ред. код]

Вірш «Марічка» студент Чернівецького медичного інституту Михайло Ткач написав у травні 1954 року під час практики у районній лікарні гуцульського містечка Путила, розташованого на річці Путилка, притоці Черемошу. За його спогадами на кухні лікарняної їдальні працювала дівчина Марічка[3]:

Ну і знаєте, як студенти, почали хвалитися, що серед них є поет. Ну і вона пожартувала, хай напише мені вірша, тоді буду вас усіх гарно харчувати. І я прийшов додому і спробував написати... І ось так вірш написався. З гумором трохи…, з веселим настроєм.

Вона дуже гарна була, хоча я не мав право до неї залицятися, бо я вже був одружений, я дуже рано одружився, але якби я не був одружений, може б у нас щось і вийшло. Але така симпатія між нами була, звичайно.

— Михайло Ткач

Марічка також мала тоді стосунки і не мріяла про почуття з поетом. Михайло Ткач уперше прочитав вірш в останню неділю травня на Святі виходу на полонину, присвятивши його зі сцени Марічці — Марії Федорівні (у шлюбі — Киселиці)[4]. Марічка згодом одружилася, народила трьох дітей. Її чоловік щоразу на родинні свята замовляв «Марічку» у програмах пісень на замовлення. 2005 року вона разом з Михайлом Ткачем брала участь у творчому вечорі в Києві з нагоди 50-річчя пісні «Марічка»[5].

У серпні 1955 року газета «Радянська Буковина» надрукувала вірші поета-початківця Михайла Ткача, серед яких була «Марічка». Того ж року Чернівецький обласний будинок народної творчості оголосив літературно-музичний конкурс на кращий вокальний твір місцевих авторів переможцем якого став Степан Сабадаш — студент диригентсько-хорового факультету Чернівецького музичного училища з піснею на вірш Михайла Ткача. Степан Сабадаш розповідав[4]:

Мене часто запитують про рецепт написання «Марічки». Він досить простий... за основу нової пісні взяв закарпатську «На поточку-м прала», яка мала цікавий колорит і була тоді шалено популярною. І справді, вступ до «Марічки» ідентичний. Виявляється, те, що взято від народу, перевірено і відшліфовано роками, приречене на дивовижний успіх. Таке трапилося згодом з «Марічкою». Правда, музику я не «передер» один до одного, а змінив усе, окрім початку

— Степан Сабадаш

Запис пісні

[ред. | ред. код]

Після перемоги в конкурсі на кращий вокальний твір Степан Сабадаш запропонував «Марічку» Чернівецькій філармонії, однак художня рада її не схвалила і впродовж 5-6 років пісню виконували лише самодіяльні артисти[6]. Серед виконавців були хор Чернівецького музичного училища, в якому навчався на заочному відділенні Степан Сабадаш[7], хор Чернівецької трикотажної фабрики, яким керував Степан Сабадаш,[8] та ряд інших самодіяльних колективів, зокрема створений у 1960 році Сабадашем Народний вокальний ансамбль «Марічка», названий на честь пісні яка стала його візитівкою[9].

У 1958 році художнім керівником і головним диригентом Державного Буковинського ансамблю пісні та танцю стала Алла Серебрі[10]. Одного разу вона попросила в Сабадаша ноти «Марічки», а після його нагадування про суворе рішення худради різко відповіла: «Плевать я хотела на худсовет, мне песня нравится»[8]. З 1959 року пісня увійшла в репертуар цього професійного колективу, який їздив з гастролями по всьому Радянському Союзові. На початку 1960 року пісня прозвучала по українському радіо, запис було здійснено восени 1959 року під час концерту Чехословацького військового ансамблю пісні і танцю на виставці чеського скла у Києві[4]. Степан Сабадаш випадково зустрівся з керівником ансамблю в готелі «Україна» і показав йому пісню. За кілька днів чехословацький ансамбль вивчив та виконав пісню на концерті[11].

1961 року пісню записано і видано на грамплатівці фірми «Мелодія» Буковинським ансамблем пісні і танцю під керівництвом Алли Серебрі, соліст О. Райберг[12]. Платівка-сингл на 78 обертах за хвилину на другій стороні містила пісню Ігоря Шамо «Зорі яснії над Дніпром» у виконанні Олександра Таранця.

1963 року пісню видано на сольній довгограючій пластинці Дмитра Гнатюка «Пісні радянських композиторів». Співак її виконав у супроводі Прикарпатського ансамблю пісні і танцю[13]. Того ж року на фірмі «Мелодія» вийшов 7-дюймовий мініальбом «Голоса Друзей», на якому пісню «Марічка» виконав словенський співак Ніно Робич[14].

1964 року на Ташкентській студії грамзапису видано сингл соліста естрадного оркестру Узбекистану Юнуса Тураєва з двома піснями С. Сабадаша «Марічка» і «Пісня з полонини»[15]. Юнус Тураєв до 1961 року був солістом Ансамблю пісні і танцю Одеського військового округу та Миколаївської філармонії і добре володів українською мовою[16].

Неофіційний гімн Чернівців

[ред. | ред. код]
Трубач Василь Козак о 12:00 на Чернівецькій ратуші виконує «Марічку»

Починаючи з 12 листопада 2004 року, щодня о 12 годині на вежу Чернівецької ратуші підіймається трубач у колоритному буковинському одязі і на всі чотири сторони світу відтворює мелодію пісні «Марічка»[17]. Цю мелодію стали називати неофіційним гімном Чернівців[17][2]. Впродовж 14 років офіційним сурмачем Чернівецької ратуші був Василь Козак. Після його смерті 1 жовтня 2018 року сурмачем ратуші став Микола Блищук[18].

Інші версії

[ред. | ред. код]

На слова Михайла Ткача свою версію «Марічки» написав знаменитий композитор Богдан Веселовський. Пісня видавалась на грамплатівках у Канаді у виконанні Антона Дербіша[19] і ансамблю Рушничок[20].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б «Марічка» у виконанні сурмача на вежі Чернівецької ратуші. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 30 вересня 2013.
  2. ↑ а б Сучасна традиція Чернівецької ратуші. Архів оригіналу за 28 вересня 2013. Процитовано 30 вересня 2013.
  3. ↑ Свобода, Радіо (5 лютого 2008). “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”: 100 років від дня народження письменника Миколи Бажана; Пісня "Марічка", написана 50 років тому поетом Дмитром Ткачем та композитором Степаном Сабадашем; Поява 4 дисків української народної музики. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 16 листопада 2024.
  4. ↑ а б в Маслій, Михайло (23 жовтня 2019). Улюблені пісні ХХ сторіччя. Glagoslav Publications. ISBN 978-966-03-7811-7.
  5. ↑ ЛОБАРЧУК, Ольга (9 лютого 2012). Пісні «Марічка», яка стала народною, 57 років, а її героїні — 75. Урядовий Кур’єр. Процитовано 16 листопада 2024.
  6. ↑ «Марічка» з Карпат. day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 21 листопада 2024.
  7. ↑ Нечаєва, Парасковія. "ТА НЕХАЙ СМІЄТЬСЯ НЕСПОКІЙНА РІЧКА"... "ДОБА" № 38 (312) (укр.). Процитовано 21 листопада 2024.
  8. ↑ а б «Буду чекати. З любов’ю до Вас, Степан Сабадаш». kolo.news (укр.). Процитовано 21 листопада 2024.
  9. ↑ Марічка | Золотий Фонд української естради (укр.). Процитовано 21 листопада 2024.
  10. ↑ Кафедра хорового диригування :: Одеська національна музична академія. old.odma.edu.ua. Процитовано 21 листопада 2024.
  11. ↑ Телешман, С. І. (2014). Пісня Марічка як феномен національної популярної культури. Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. № 29. с. 399—409. ISSN 2413-3094. Процитовано 23 листопада 2024.
  12. ↑ О. Райберг / А. Таранец* – Маричка / Зорі Яснії Над Дніпром. www.discogs.com/.
  13. ↑ Дмитрий Гнатюк - Песни Советских Композиторов (англ.), 1964, процитовано 4 грудня 2024
  14. ↑ Various - Голоса Друзей (англ.), 1963, процитовано 6 грудня 2024
  15. ↑ Юнус Тураев - Пiсня з полонини / Маричка (англ.), 1964, процитовано 8 грудня 2024
  16. ↑ Ю.Ш, Тураев (2021). ВОСПОМИНАНИЯ О НАРОДНОМ АРТИСТЕ УЗБЕКИСТАНА БАТЫРЕ ЗАКИРОВЕ. Проблемы современной науки и образования. № 10 (167). с. 81—85. ISSN 2304-2338. Процитовано 8 грудня 2024.
  17. ↑ а б «Марічка» у виконанні сурмача на вежі Чернівецької ратуші. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 30 вересня 2013.
  18. ↑ У Чернівцях новий сурмач виконує «Марічку» з ратуші: що відомо про нього. Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Процитовано 16 листопада 2024.
  19. ↑ J. B. Wesolowsky - Marichka / Katerynka (англ.), процитовано 8 грудня 2024
  20. ↑ Rushnychok - Volume One (англ.), 1973, процитовано 8 грудня 2024

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марічка_(пісня)&oldid=44172193