Марія Тереза Орта

Марія Тереза Орта
порт. Maria Teresa Mascarenhas Horta
Народилася	20 травня 1937(1937-05-20) (87 років) Лісабон
Країна	Португалія
Діяльність	письменниця-романістка, письменниця, поетеса
Alma mater	Лісабонський університет
Magnum opus	New Portuguese Lettersd
У шлюбі з	Luís de Barrosd
Нагороди	Prémio Literário Casino da Póvoad (2021) Premio Maxima de Literaturad (2012) Prémio D. Dinisd (2011) Prémio Autoresd (2017) Q130742756? (2019) 100 жінок (BBC) (2024)
Марія Тереза Орта у Вікісховищі

Марія Тереза Орта (порт. Maria Teresa Mascarenhas Horta, 20 травня 1937, Лісабон) — португальська письменниця и поетеса, діячка феміністського руху.

Біографія

По материнській лінії належить до вищої португальської аристократії, серед її предків — відома поетеса Леонор ді Алмейда Португал (1750—1839). Закінчила філологічний факультет Лісабонського університету . Входила до групи Поезія-61. Разом з Марією Ізабел Баррену і Марією Велью да Кошта очолила феміністський рух в Португалії (їх називали трьома Маріями). Його маніфестом стала їхня спільна книга Нові португальські листи, перекладена  багать мовами світу (назва — відсилання до знаменитих Португальським листів Маріан Алкофорадо Габріеля-Жозефа Гійерага, XVII століття). Співпрацювала з опозиційним видавництвом Dom Quixote, заснованим Сну Абекассіш .

Публікується в багатьох газета і журналах Португалії.

Твори

• Espelho Inicial, вірші (1960)
• Tatuagem (1961)
• Cidadelas Submersas, вірші (1961)
• Verão Coincidente (1962)
• Amor Habitado, вірші (1963)
• Candelabro (1964)
• Jardim de Inverno (1966)
• Cronista Não é Recado (1967)
• Minha Senhora de Mim, вірші (1967)
• Ambas as Mãos sobre o Corpo, новели (1970)
• /Novas Cartas Portuguesas Нові португальській письма в співавторстві (1971, перевид. 1979)
• Ana, повість (1974)
• /Poesia Completa I e II Збірка віршів (1983)
• Os Anjos (1983)
• O Transfer (1984)
• Ema, повість (1984)
• Minha Mãe, Meu Amor (1984)
• Cristina, повість (1985)
• Rosa Sangrenta (1987)
• Antologia Política (1994)
• A Paixão Segundo Constança H. (1994)
• O Destino (1997)
• A Mãe na Literatura Portuguesa (1999)
• Inquietude (2006)
• Palavras secretas, вірші (2007)
• As Luzes de Leonor, історичний роман про Леонор ді Алмейда Португал (2011)

Визнання

Великий офіцер Ордена інфанта дона Енріке (2004). Премія Дона Дініша (2011, відмовилася прийняти з рук прем'єр-міністра Педру Пасуша Коелью, з її слів — «добився руйнування нашої країни».

Література

• Klobucka A. M. O formato mulher: a emergência da autoria feminina na poesia portuguesa. Coimbra: Angelus Novus Editora, 2009

Посилання

• Офіційна сторінка [Архівовано 2 квітня 2019 у Wayback Machine.]  (порт.)
• Біографія, поезія on line  (порт.)
• Біографія, поезія on line  (порт.)
• Біографія, вірші on line  (англ.)