Марія Юріївна Гольшанська
| Марія Юріївна Гольшанська | |
|---|---|
| Померла | не раніше 3 грудня 1585  |
| Рід | Гольшанські[1] |
| Батько | Юрій Іванович Гольшанский[2] |
| Мати | Maria Sanguszkod[2] |
| У шлюбі з | Андрій Якубович Монтовтd[3], Михайло Козинський[4] і Курбський Андрій Михайлович[5] |
| Діти | Barbara Kozińskad[6] і Q130244209?[7] |
Гольшанська (Ольшанська) Марія Юріївна (? — 1586) — восьма дитина і третя дочка княгині Марії Андріївни Сангушко та князя Юрія Івановича Гольшанського[8][9].
У 1558 році дочки Юрія Гольшанського-Дубровицького поділили між собою маєтності та добра. Це відбулося у Висоцькому замку. Маєтності «в звоне Великом Дубровицком» («дзвін» — спосіб організації маєтків за часів Речі Посполитої[10]) отримала Марія Юріївна разом з сестрою Анною (у шлюбі за Олізаром Кидреєм Мильським). Третю частку маєтків дубровицьких і висоцьких отримала Федора Юр'ївна Гольшанська (? — біля 1576) з чоловіком Богданом Васильовичем Соломарецьким (? — 1565)[11].
Першим чоловіком Марії Юріївни став Андрій Якубович Монтовт.
Другий чоловік — урядник Великого князівства Литовського Михайло (Михно) Тихнович Козинський (? — 1568), рідний брат брат засновниці Почаївського монастиря Ганни Гойської.
У 1571-1578 роках Марія Гольшанська перебувала в третьому шлюбі — з князем Андрієм Михайловичем Курбським, який виявився для княгині недовготривалим і нещасним[12]. Розірвання подружнього зв'язку не визнавалося законним та мало наслідком гучну скандальну справу[13]. Стосунки залишились ворожими. Близько 1581 року подала на нього позов до суду митрополита через незаконне, на її думку, розлучення. У відповідь він записав в актові книги гродського суду Володимира на неї брехливий донос про її зради, привів 2 свідків. Справа закінчилась укладення мирової між колишнім подружжям.
У заповіті княгині Марії Юріївни від 18.03.1576 року міститься згадка про Пречистенську церкву міста Дубровиця.
6 жовтня 1585 року відбувся роздільний запис Марії Юріївни Гольшанської-Дубровицької дубровицьких маєтностей на сина її Андрія Монтовта і дочку Варвару Козинську, який вона зробила після розірвання третього шлюбу. За ним місто і замок Дубровиця дісталися Варварі, що була одружена з Андрієм Фірлеєм, каштеляном Малоговським, а навколишні землі — сину по першому шлюбу Андрію.
Княгиня Марія Гольшанська-Дубровицька померла у 1586 році.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 112–113.
- ↑ а б Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 108–109, 112.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 112, 194.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 112–113, 194.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 113, 194–195.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 123.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 113.
- ↑ Сарненщина. Від князів до паровозів - Савчин Олексій (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Розділ 4.1. Леонтій Войтович. Князівські династії Східної Європи. izbornyk.org.ua. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Село Карпилівка, Сарненський і Дубровицький райони на картах від 16-го ст. до 1938 року | Карпилівка Онлайн. karpylivka.rv.ua (укр.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Хроніка історичних подій і розвитку Дубровиччини. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Історія Литовсько-Руської держави в іменах і датах - - - psm.in.ua. psm.in.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 23 червня 2018.
- ↑ Старченко, Наталія Петрівна (2012). ЧЕСТЬ ЯК РЕҐУЛЯТОР ШЛЯХЕТСЬКОГО ПОВСЯКДЕННЯ (ВОЛИНЬ ОСТАННЬОЇ ТРЕТИНИ XVI – ПОЧАТКУ XVII ст.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2018.