Перейти до вмісту

Марія цу Вальдек-Пірмонт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марія цу Вальдек-Пірмонт
Marie zu Waldeck und Pyrmont
Фото Марії цу Вальдек-Пірмонт
Ім'я при народженніГеоргіна Генрієтта Марія
Народилася23 травня 1857(1857-05-23)
Арользен, князівство Вальдек-Пірмонт
Померла30 квітня 1882(1882-04-30) (24 роки)
Штутгарт, Королівство Вюртемберг
·пологи
ПохованняСтарий Цвинтар Людвігсбурга
Країна Вальдек-Пірмонтське князівство
Діяльністьаристократка
Знання мовнімецька
Титулспадкоємна принцеса Вюртембергу
Термін18771882
Конфесіякальвінізм
РідВальдекський дім, Вюртемберзький дім
БатькоГеорг Віктор цу Вальдек-Пірмонт
МатиОлена Нассауська
Брати, сестриВольрад Вальдек-Пірмонтський, Фрідріх (князь Вальдек-Пірмонту), Пауліна цу Вальдек-Пірмонт, Princess Elisabeth of Waldeck and Pyrmontd, Емма Вальдек-Пірмонтська і Олена цу Вальдек-Пірмонт
У шлюбі зВільгельм Вюртемберзький
ДітиПауліна, Крістоф Ульріх
Герб
Герб

Герб Вюртемберзького дому

Георгі́на Генріє́тта Марі́я цу Ва́льдек-Пі́рмонт (нім. Georgine Henriette Marie Prinzessin zu Waldeck und Pyrmont, 23 травня 1857 — 30 квітня 1882) — німецька принцеса з Вальдекського дому, донька князя Вальдек-Пірмонту Георга Віктора та принцеси Нассау Олени, дружина спадкоємного принца Вюртембергу Вільгельма.

Біографія

[ред. | ред. код]

Марія народилася 23 травня 1857 року в Арользені третьою дитиною та третьою донькою в родині князя Вальдек-Пірмонту Георга Віктора та його першої дружини Олени Нассауської. Дівчинка мала старших сестер Софію Ніколіну та Пауліну. Згодом народилися молодші дітиː Емма, Олена, Фрідріх та Єлизавета.

Вихованням дітей займалася матір, яка намагалася дати їм різнобічну освіту, привчити до самодисципліни та прищепити почуття обов'язку. Мешкали вони в Арользенському палаці, літо проводили у Пірмонтському замку. Князівський двір був невеликим, там панувала приємна атмосфера.[1]

Коли Марії було 12 років, від сухот померла її старша сестра Софія Ніколіна.

Портрет Вільгельма Вюртемберзького, 1878

У 19 років Марія взяла шлюб із 28-річним спадкоємним принцом Вюртембергу Вільгельмом. Союз був укладений по любові. Весілля відбулося 15 лютого 1877 року в Арользені. За 10 місяців народила первістка. Всього у подружжя було двоє дітей, що народилися живимиː

  • Пауліна (1877—1965) — дружина 6-го князя цу Від Вільгельма Фрідріха, мала двох синів;
  • Крістоф Ульріх (28 липня—28 грудня 1880) прожив 5 місяців.

Марія померла за тиждень після передчасних третіх пологів від ускладнень. Поховали її на Старому Цвинтарі Людвігсбурга.[2]

Смерть їхнього сина у віці немовляти призвела до кризи престолонаслідування. Аби продовжити династію Вільгельм, за кілька років одружився вдруге, проте шлюб виявився бездітним. Спадкоємцем було оголошено Альбрехта Вюртемберзького, однак Листопадова революція 1918 року поклала край існуванню королівства загалом.

У жовтні 1921 року Вільгельм помер і, згідно його бажання, був похований поруч із першою дружиною та їхніми дітьми.

Титули

[ред. | ред. код]
  • 23 травня 1857—15 лютого 1877 — Її Світлість Принцеса Марія цу Вальдек-Пірмонт;
  • 15 лютого 1877—30 квітня 1882 — Її Королівська Високість Принцеса Вільгельм Вюртемберзький.

Генеалогія

[ред. | ред. код]
Георг I
 
Августа Шварцбург-Зондерсгаузенська
 
Віктор II
 
Амалія Нассау-Вайльбурзька
 
Фрідріх Вільгельм Нассау-Вайлбург
 
Луїза Ізабелла Кірхберг
 
Павло Вюртемберзький
 
Шарлотта Саксен-Хільдбурґхаузенська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг II
 
 
 
 
 
Емма Ангальт-Бернбург-Шаумбург-Гоймська
 
 
 
 
 
Вільгельм Нассау
 
 
 
 
 
Пауліна Вюртемберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Георг Віктор
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Олена Нассауська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Марія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Емма цу Вальдек-Пірмонт [1] [Архівовано 11 вересня 2016 у Wayback Machine.] (нід.)
  2. Старий Цвинтар Людвігсбурга [2] [Архівовано 17 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Sönke Lorenz, Dieter Mertens, Volker Press: Das Haus Württemberg. Ein biographisches Lexikon. Kohlhammer, Stuttgart 1997, ISBN 3-17-013605-4, стор. 335
  • Hansmartin Decker-Hauff: Frauen im Hause Württemberg DRW-Verlag, Leinfelden-Echterdingen 1997, ISBN 3-87181-390-7, стор. 266

Посилання

[ред. | ред. код]