Марі Бреннер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марі Бреннер
Marie Brenner
Марі Бреннер, 2009 р.
Народилася15 грудня 1949(1949-12-15) (74 роки)
Сан-Антоніо[1]
Країна США
Діяльністьжурналістка, сценаристка
Alma materТехаський університет, Школа мистецтв Тіша і Alamo Heights High Schoold
Знання мованглійська[2]
ЗакладКолумбійський університет і Condé Nast
IMDbID 0107493
Сайтmariebrenner.com

Марі Бреннер (англ. Marie Brenner; нар. 15 грудня 1949(19491215)) — американська письменниця та журналістка у журналі «Венеті Фейр»[3]. Також вона писала для «Нью-Йорк меґезін», «Нью-Йоркер», «Бостон геральд»[4] і викладала у Вищій школі журналістики Колумбійского університету.

Біографія

[ред. | ред. код]

Марі Гарріет Бреннер народилася 15 грудня 1949 року в Сан-Антоніо, штат Техас, у сім'ї Мілтона Конрада Бреннера і Тельми (Лонґ) Бреннер. Вона виросла в Сан-Антоніо й переїхала до Нью-Йорка в 1970 році.

Її батько був головою Solo Serve Corporation, мережі дискаунтерів у Техасі, заснованої її дідом Ісідором Бреннером, євреєм з Курляндії, який емігрував у 1890. У Чикаго він одружився з Павлою, емігранткою з Риги[5]. У 1916 році сім'я оселилася у Сан-Антоніо[6].

Марі є племінницею Аніти Бреннер, антропологині, письменниці й однією з перших жінок, які регулярно писали у «Нью-Йорк таймс».

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Бреннер здобула ступінь бакалавра у Техаському університеті в Остіні та ступінь магістра у Кіношколи Нью-Йоркського університету[7]. Вона була першою бейсбольною жінкою-оглядачем, яка висвітлювала Американську лігу, подорожуючи з Бостон Ред Сокс для «Бостон геральд» у сезоні 1979 року[8].

Бреннер працювала редакторкою «Нью-Йорк меґезін» в 1980–1984 роках, і висвітлювала королівське весілля принца Чарльза та леді Діани[9].

Бреннер приєдналася до «Венеті фейр» як спеціальний кореспондент у 1984 році. Вона покинула журнал в 1992 році, щоб стати штатним автором у «Нью-Йоркері», повернувшись до «Венеті Фейр» у 1995 році на посаду журналіста-консультанта[4].

Її гучна стаття 1996 року у «Венеті фейр» про Джеффрі Вайґанда та тютюнові війни під назвою «Людина, яка знала занадто багато»[10] лягла в основу фільму Майкла Манна «Своя людина» (1999)[11].

Роботи Марі Бреннер є частиною Центру архівних досліджень Говарда Ґотліба у Бостонському університеті[12].

Стаття Бреннер 2002 року для «Венеті фейр», «Війни Енрон», що розслідувала скандали, пов'язані з компанією Енрон, використалася сенатором Пітером Фітцджеральдом при допиті свідків комітетом сенату[13].

У 2018 році, на основі статті Бреннер «Приватна війна Мері Колвін» про військову кореспондентку «Санді таймс» Мері Кетрін Колвін, яка загинула при обстрілі міста Хомс, опублікованої у «Венеті фейр» у 2012 році, знято біографічну драму «Приватна війна»[14][15][16].

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Freebase Data DumpsGoogle.
  2. CONOR.Sl
  3. Panero, James (29 червня 2008). Brother, Who Art Thou?. The New York Times. Архів оригіналу за 15 квітня 2017. Процитовано 18 червня 2019.
  4. а б Marie Brenner. Vanity Fair. Архів оригіналу за 14 листопада 2014. Процитовано 18 червня 2019.
  5. Marie Brenner (2008). Apples and Oranges: My Brother and Me, Lost and Found. New York: Sarah Crichton Books. pp. 99-100 and 104-105. ISBN 9780374173524
  6. Villela, Khristaan D. (9 березня 2012). Jazz Age Chronicles: Anita Brenner on Mexico’s Avant-Garde Art and Artists." Review of Avant-Garde Art and Artists in Mexico: Anita Brenner Journals of the Roaring Twenties, ed. Susanna Glusker. Pasatiempo: 18—23. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  7. Marie Brenner Is Married to Ernest H. Pomerantz. The New York Times. 15 квітня 1985. Процитовано 18 червня 2019.
  8. Press Release: Marie Brenner to Speak at Friends of the libraries' Annual Meeting. Boston University. Архів оригіналу за 11 вересня 2006.
  9. Marie Brenner (3 серпня 1981). The Wedding of the Century. New York Magazine. Архів оригіналу за 10 квітня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  10. The Man Who Knew Too Much. Vanity Fair. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 18 червня 2019.
  11. The Insider на сайті IMDb (англ.)
  12. Marie Brenner: Insider Investigations. Howard Gotlieb Archival Research Center at Boston University. Архів оригіналу за 24 липня 2008.
  13. Enron Executives Testify Before Senate Commerce Committee. CNN.com. 7 лютого 2001. Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  14. Galuppo, Mia (21 листопада 2017). Tom Hollander Joins Rosamund Pike in 'A Private War'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 26 червня 2018. Процитовано 18 червня 2019.
  15. N'Duka, Amanda (21 листопада 2017). Tom Hollander Enlists In ‘A Private War’. Deadline Hollywood. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 18 червня 2019.
  16. Mudano, Mike (18 січня 2018). Stanley Tucci Joins Rosamund Pike in Forthcoming Biopic A Private War. Paste. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 18 червня 2019.
  17. Catsoulis, Jeannette (1 листопада 2018). Review: Marie Colvin Fights ‘A Private War’. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 18 червня 2019.
  18. a private war marie colvin - Yahoo Search Results. search.yahoo.com. Процитовано 18 червня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]