Перейти до вмісту

Марі Плеєль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Марі Плеєль
фр. Marie Pleyel Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яфр. Marie-Félicité-Denise Moke Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження4 вересня 1811(1811-09-04)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняПариж[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті30 березня 1875(1875-03-30)[1][2][…] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіСен-Жосс-тен-Ноде, округ Брюссель-Столиця[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛакенський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Франція
 Бельгія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїпіаністка, композиторка, вчителька музики Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКоролівська консерваторія в Брюсселі Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зCamille Pleyeld[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриHenri Guillaume Philippe Moked Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Могила на Лакенському цвинтарі (Брюссель)

Марі Плеєль (уроджена Мок, фр. Marie-Félicité-Denise Moke-Pleyel; 4 липня 1811, Париж, Франція — 30 березня 1875, Сен-Жосс-тен-Ноде, Брюссельський столичний регіон, Бельгія) — бельгійська піаністка, педагогиня.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Вперше виступила на публіці у 8 років. Її мистецтвом захоплювалися Шопен (він присвятив їй ноктюрн, op. 9), Ліст, який також присвячував їй твори, Мендельсон. З успіхом виступала у Великій Британії, Франції, Росії. В Росії познайомилася з австрійським композитором і піаністом Сигізмундом Тальбергом, який на неї відчутно вплинув.

Була заручена з Гектором Берліозом, але розірвала заручини під час його від'їзду в Рим і 5 квітня 1831 одружилася з музикантом Камілем Плеєлем[en], старшим сином композитора, видавця і фабриканта музичних інструментів Іґнаца Йозефа Плеєля. Берліоз планував потрійне вбивство Марі, її матері та Каміля і потім мав намір накласти на себе руки, для чого навіть украв пістолети — проте він відмовився від свого плану на півдорозі до Парижа, перебуваючи в Ніцці. Через чотири роки подружжя розійшлися (Марі Плеєль не вирізнялася подружньою вірністю) і 29 липня 1836 розлучились.

1839 року познайомилася у Відні з Жераром де Нервалем, стала однією з його муз-натхненниць. Від 1848 до 1872 року викладала в Брюссельській консерваторії, виховала цілу виконавську школу. Авторка кількох фортепіанних творів.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  3. ↑ а б FemBio database
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116245247 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France Record #148412628 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  6. ↑ Г. Риман Плейель // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1028–1029.

Література

[ред. | ред. код]
  • Leroi P. Evocations romantiques: autour de Gérard de Nerval, poete-musicien, Jenny Colon, et Marie Pleyel. — Paris: R. Legouix, 1949.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марі_Плеєль&oldid=44860157