Координати: 53°21′18″ пн. ш. 24°02′06″ сх. д. / 53.35500° пн. ш. 24.03500° сх. д. / 53.35500; 24.03500

Масаляни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

село Масаляни

Транслітерація назви Masaliany
Основні дані
53°21′18″ пн. ш. 24°02′06″ сх. д. / 53.35500° пн. ш. 24.03500° сх. д. / 53.35500; 24.03500
Країна Білорусь Білорусь
Область Гродненська область
Район Берестовицький район
Рада Олекшицька сільська рада
Населення 489 осіб
Часовий пояс час у Білорусі
Поштовий індекс 231784
Телефонний код +375-1511
Транспорт, відстані
До Мінська
 - фізична 241 км
Місцева влада
Адреса Гродзенская вобласьць,
Бераставіцкі раён,
Алекшыцкі сельсавет,
Вёска Масаляны
Масаляни. Карта розташування: Білорусь
Масаляни
Масаляни
Масаляни. Карта розташування: Гродненська область
Масаляни
Масаляни
Масаляни (Гродненська область)
Мапа

CMNS: Масаляни у Вікісховищі

Масаляни (біл. Масаляны) — село в складі Берестовицького району Гродненської області, Білорусь. Село підпорядковане Олекшицькій сільській раді, розташоване у західній частині області.

Історія

[ред. | ред. код]

З 1919 по 1939 рік село знаходилося під владою Другої Річи Посполитої. З 1919 року по 1922 рік — центр ґміни у Гродненському повіті Білостоцького воєводства. З 17 вересня 1939 в результаті Пакту Молотава — Ріббентропа село було окуповано радянськими військами.

18 вересня 1939 року в селі з'явилася група білоруських комуністів і бандитів, якою керував Йосеп Гаврилюк, з метою убивства власника села, ординатора Яна Біспінґа, та грабежу. Місцеві жителі однак попередили пана про небезпеку радянських банд, завдяки чому йому та його родині вдалося втекти минулої ночі. Жителі Масаляни сформували сільський комітет, який міг самостійно забезпечити маєток і змусив банду Гаврилюка поїхати.

2 листопада 1939 року село увійшло до складу Білоруської РСР. З 1991 року входить до складу незалежної Білорусі.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Садиба пана Біспінґа не зберіглася. У селі є каплиця Успіння Пресвятої Діви Марії та церква Різдва Пресвятої Богородиці.

Література

[ред. | ред. код]
  • (пол.) Marek Wierzbicki: Mordy i grabieże po 17 września 1939 roku. W: Marek Wierzbicki: Polacy i Białorusini w zaborze sowieckim. Stosunki polsko-białoruskie na ziemiach północno-wschodnich II RP pod okupacją sowiecką 1939–1941. Wyd. 2. Warszawa: Stowarzyszenie Kulturalne Fronda, 2007, ss. 84–85, seria: Biblioteka historyczna Frondy. ISBN 978-83-88747-76-2