Перейти до вмісту

Маскаренський удав Шлегеля

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Маскаренський удав Шлегеля
Маскаренський удав Шлегеля
Маскаренський удав Шлегеля
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Болиєріди
Рід: Маскаренський удав (Casarea)
Gray, 1842
Вид: Маскаренський удав Шлегеля
Casarea dussumieri
(Schlegel, 1837)
Синоніми
Boa dussumiri
Leptoboa dussumieri
Посилання
Вікісховище: Casarea dussumieri
Віківиди: Casarea dussumieri
ITIS: 202190
МСОП: 3989
NCBI: 51857

Маскаренський удав Шлегеля (Casarea dussumieri) — єдиний представник роду неотруйних змій Маскаренський удав родини болиєріди. Інша назва «раундський кілеватий удав».

Загальна довжина досягає 1 м. Голова сплощена, морда витягнута. Очі округлі. Тулуб тонкий, довгий. Є обидві легені — ліве дуже маленьке. Наділений короноідною кісткою у нижній щелепі. Повністю відсутні рудименти тазу та задніх кінцівок, верхньощелепна кістка розділена на дві частини — передню і задню, які рухомо пов'язані між собою. Тулуб вкрито невеликою кілеватою лускою.

Дорослі особини темно-сірі з палевими боками, молоді — коричневі або оливкові, черевна сторона світліша.

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Полюбляє скелясті ділянки серед листяної підстилки та ущелини. Активний вночі, вдень ховається в укриттях. Харчується геконами та сцинками.

Це яйцекладна змія. Парування починається у квітні. Самиця відкладає у лісову підстилку або порожнисті стовбури дерев від 3 до 12 м'яких яєць. молоді удави з'являються через 90 днів. Новонароджені яскраво-помаранчеві й важать близько 5 г.

Розповсюдження

[ред. | ред. код]

Цей вид надзвичайно рідкісний і його можна побачити тільки на острові Раунд (біля о. Маврикій, Індійський океан) та у Джерсійському національному природоохоронному заповіднику, де його розводять у неволі.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • McDiarmid, R.W.; Campbell, J.A. & Touré, T.A. 1999. Snake species of the world. Vol. 1. Herpetologists’ League, 511 pp.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • Schmidt, Dieter 2010. Vermehrung und Zucht von Riesenschlangen Draco 11 (44): 4-17