Маска Тутанхамона
англ. Funerary Mask of Tutankhamun[2] | |
---|---|
Творець: | невідомо[2] |
Час створення: | Нове царство, 18-та династія, Амарнський період |
Розміри: | 54 × 39.3 × 49 см |
Висота: | 54 см |
Ширина: | 39,3 см |
Матеріал: | Золото, афганський лазурит, сердолік, обсидіан, бірюза та скляна паста[1] |
Техніка: | Карбування |
Зберігається: | Каїр |
Музей: | Каїрський єгипетський музей |
Золота маска Тутанхамона у Вікісховищі |
Маска Тутанхамона — золота маска фараона вісімнадцятої династії Стародавнього Єгипту Тутанхамона (керував державою 1332—1323 р до н. е.). Маска була знайдена під час археологічних розкопок Говардом Картером у 1925 році у гробниці KV62 у Долині Царів, зберігається у Каїрському музеї старожитностей.[3] Золота маска Тутанхамона — один з найвідоміших творів мистецтва у світі.
Юний фараон зображений в образі Осіріса, з головним убором Немес. Маска вагою 10,23 кг викувана з двох листів золота, з інкрустацією з блакитного скла і лазуриту, а очі виготовлені з напівпрозорого кварцу. На масці присутній напис ієрогліфічним письмом — стародавнє закляття з Книги мертвих. Маска була реставрована працівниками музею у 2015 році, після того, як 2,5 кг заплетена борода відпала.
За словами єгиптолога Ніколаса Рівза, маска «не лише квінтесенція зображення з гробниці Тутанхамона, це можливо найбільш відомий об'єкт Стародавнього Єгипту взагалі».[4]Дослідження маски дозволяє припустити, що маска спочатку могла бути зроблена для цариці Нефернеферуатон.[5] Її королівське ім'я «Анххеперура» було знайдене на частково стертому картуші всередині маски.[6]
Поховальна маска Тутанхамона була знайдена у Фіванському некрополі у Долині царів у 1922 році і відкрита у 1923. Знадобилось ще два роки щоб співробітники на чолі з англійським археологом Говардом Картером змогли відкрити важкий саркофаг, в якому зберігалась мумія Тутанхамона. 28 жовтня 1925 вони відкрили внутрішній з трьох домовин і виявили золоту маску. Люди бачили її вперше за 3250 років. Картер зробив запис у своєму щоденнику:
… Штифти зняті, кришка піднята. Була розкрита передостання сцена - дуже акуратно загорнута мумія молодого короля, із золотою маскою з сумним, але спокійним виразом, що символізує Осіріса ... маска несе атрибути цього бога, але схожість - те, що Тут.Анкх.Амон - спокійний і красивий з тими ж рисами, що й на його статуях і домовинах. Маска трохи відкинулася назад, тому її погляд спрямований прямо в небеса.
Оригінальний текст (англ.)… The pins removed, the lid was raised. The penultimate scene was disclosed – a very neatly wrapped mummy of the young king, with golden mask of sad but tranquil expression, symbolizing Osiris … the mask bears that god's attributes, but the likeness is that of Tut.Ankh.Amen – placid and beautiful, with the same features as we find upon his statues and coffins. The mask has fallen slightly back, thus its gaze is straight up to the heavens.— [7]
У грудні 1925 року маска була перевезена у Каїрський музей, де вона і лишається сьогодні. Маска доступна для публіки, вона експонується на другому поверсі музею, разом з іншими артефактами з гробниці.
Розміри маски: 54 х 39.3 х 49 см. Вона зроблена з двох шарів висококаратного золота, товщина шарів різна від 1,5-3 мм. Маска має вагу 10,23 кг.[8] Рентгеноструктурний аналіз показав, що маска складається з двох сплавів золота: легкий 18,4 каратний сплав для обличчя та шиї і 22,5 каратне золото для іншої частини маски.[9]
Обличчя маски — це стандартизоване зображення, яке було знайдене під час розкопок у гробниці і в інших місцях, наприклад у статуй-охоронців похоронної камери.[9] Фараон одягнений у немес — царський головний убір, один із символів влади єгипетських фараонів. Немес прикрашався королівськими атрибутами — коброю (Уаджет) та шулікою (Нехбет), які символізують правління Тутанхамона у Нижньому і Верхньому Єгипті відповідно. Вуха — проколоті, щоб утримувати сережки, ця особливість зберігалась за королевами та дітьми.[6]Маска має інкрустації з кольорового скла і дорогоцінного каміння, у тому числі лазурит (довкола очей і брови), кварц (очі), обсидіан (зіниці), сердолік, польовий шпат, бірюзу, амазонит, фаянс та інші камені (для вкладок широкого коміра).[10][11]
У 1925 році, коли була знайдена вузька золота борідка вагою 2.5 кг,[12], інкрустована блакитними лазуритами,[13] які створювали ефект плетіння, почала відпадати від маски, проте, у 1944 року її прикріпили до підборіддя дерев'яним дюбелем[14].
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Сюжет новин англійською щодо реставраційних робіт у 2015. |
Під час чергового очищення у серпні 2014 року борідка відпала. Співробітники музею використали епоксидну смолу, щоб виправити ситуацію, проте борідка була розміщена не на первісному місці. Пошкодження були помічені у січні 2015 року, спільна німецько-єгипетська команда встановила борідку на її місце за допомогою бджолиного воску, матеріалу, який використовувався стародавніми єгиптянами.[15]
У 2016 році вісім співробітників Єгипетського музею повинні були судити за нібито ігнорування накових і професійних методів під час реставрації, що призвело до пошкодження маски. Колишній директор музею і колишній директор з реставрації були серед підозрюваних.[16]Станом на січень 2016, дата суду залишається невідома.[17]
-
Золота маска in situ, 1925
-
Намисто з бісеру та борідка
-
Маска без борідки
-
Золота маска, розташована в Єгипетському музеї Каїру
- Reeves, Nicholas (2015). Tutankhamun's Mask Reconsidered. У Oppenheim, Adela; Goelet, Ogden (ред.). Bulletin of the Egyptological Seminar. Т. 19. Egyptological Seminar of New York. ISBN 978-0-9816-1202-7. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ Gâdiuță, Corina (2005). Egyptian Museum Cairo. Editura Adevărul holding. с. 106. ISBN 978-606-539-203-8.
- ↑ а б в Make Lists, Not War — 2013.
- ↑ Reeves, 2015, с. 511.
- ↑ Reeves, 2015, с. 522.
- ↑ Marianne Eaton-Krauss (2015). The Unknown Tutankhamun. Bloomsbury Academic. с. 111. ISBN 978-1-4725-7561-6. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 24 травня 2020.
- ↑ а б James Seidel (26 листопада 2015). Tutankhamun's mask: Evidence of an erased name points to the fate of heretic Queen Nefertiti. News.com.au. News Corp Australia. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 28 листопада 2015.
- ↑ Howard Carter's excavation diaries (transcripts and scans). The Griffith Institute. University of Oxford. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
- ↑ Reeves, 2015, с. 512.
- ↑ а б Reeves, 2015, с. 513.
- ↑ Tutankhamun: Anatomy of an excavation, the Howard Carter archives. The Griffith Institute. University of Oxford. Процитовано 28 листопада 2015.
- ↑ Alessandro Bongioanni; Maria Sole Croce (2003). The Treasures of Ancient Egypt from the Egyptian Museum in Cairo. Rizzoli. с. 310. ISBN 978-0-7893-0986-0. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 29 травня 2020.
- ↑ Nevine El-Aref (22 жовтня 2015). Interview with German conservator Christian Eckmann. Ahram Online. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
- ↑ Abeer El-Shahawy; Matḥaf al-Miṣrī (2005). The Egyptian Museum in Cairo. The American University in Cairo Press. с. 212. ISBN 978-977-17-2183-3. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 5 червня 2020.
- ↑ Does King Tut have a new barber?. Dr Zahi Hawass. Laboratoriorosso. 22 лютого 2015. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 18 грудня 2015.
- ↑ Liam Stack (16 грудня 2015). Repaired King Tut mask back on display in Egypt. The New York Times. Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
- ↑ 8 employees referred to trial over damage to Tutankhamun mask. Daily News Egypt. 23 січня 2016. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
- ↑ CNN It did not say when the trial will be. CNN News. 28 січня 2016. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 1 липня 2017.