Перейти до вмісту

Маска Тутанхамона

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Золота маска Тутанхамона
англ. Funerary Mask of Tutankhamun[2]
Творець:невідомо[2]
Час створення:Нове царство, 18-та династія, Амарнський період
Розміри:54 × 39.3 × 49 см
Висота:54 см
Ширина:39,3 см
Матеріал:Золото, афганський лазурит, сердолік, обсидіан, бірюза та скляна паста[1]
Техніка:Карбування
Зберігається:Каїр
Музей:Каїрський єгипетський музей
CMNS: Золота маска Тутанхамона у Вікісховищі

Маска Тутанхамона — золота маска фараона вісімнадцятої династії Стародавнього Єгипту Тутанхамона (керував державою 1332—1323 р до н. е.). Маска була знайдена під час археологічних розкопок Говардом Картером у 1925 році у гробниці KV62 у Долині Царів, зберігається у Каїрському музеї старожитностей.[3] Золота маска Тутанхамона — один з найвідоміших творів мистецтва у світі.

Юний фараон зображений в образі Осіріса, з головним убором Немес. Маска вагою 10,23 кг викувана з двох листів золота, з інкрустацією з блакитного скла і лазуриту, а очі виготовлені з напівпрозорого кварцу. На масці присутній напис ієрогліфічним письмом — стародавнє закляття з Книги мертвих. Маска була реставрована працівниками музею у 2015 році, після того, як 2,5 кг заплетена борода відпала.

За словами єгиптолога Ніколаса Рівза, маска «не лише квінтесенція зображення з гробниці Тутанхамона, це можливо найбільш відомий об'єкт Стародавнього Єгипту взагалі».[4]Дослідження маски дозволяє припустити, що маска спочатку могла бути зроблена для цариці Нефернеферуатон.[5] Її королівське ім'я «Анххеперура» було знайдене на частково стертому картуші всередині маски.[6]

Історія знахідки

[ред. | ред. код]

Поховальна маска Тутанхамона була знайдена у Фіванському некрополі у Долині царів у 1922 році і відкрита у 1923. Знадобилось ще два роки щоб співробітники на чолі з англійським археологом Говардом Картером змогли відкрити важкий саркофаг, в якому зберігалась мумія Тутанхамона. 28 жовтня 1925 вони відкрили внутрішній з трьох домовин і виявили золоту маску. Люди бачили її вперше за 3250 років. Картер зробив запис у своєму щоденнику:

… Штифти зняті, кришка піднята. Була розкрита передостання сцена - дуже акуратно загорнута мумія молодого короля, із золотою маскою з сумним, але спокійним виразом, що символізує Осіріса ... маска несе атрибути цього бога, але схожість - те, що Тут.Анкх.Амон - спокійний і красивий з тими ж рисами, що й на його статуях і домовинах. Маска трохи відкинулася назад, тому її погляд спрямований прямо в небеса.

Оригінальний текст (англ.)
… The pins removed, the lid was raised. The penultimate scene was disclosed – a very neatly wrapped mummy of the young king, with golden mask of sad but tranquil expression, symbolizing Osiris … the mask bears that god's attributes, but the likeness is that of Tut.Ankh.Amen – placid and beautiful, with the same features as we find upon his statues and coffins. The mask has fallen slightly back, thus its gaze is straight up to the heavens.

[7]

У грудні 1925 року маска була перевезена у Каїрський музей, де вона і лишається сьогодні. Маска доступна для публіки, вона експонується на другому поверсі музею, разом з іншими артефактами з гробниці.

Вигляд ззаду

Розміри маски: 54 х 39.3 х 49 см. Вона зроблена з двох шарів висококаратного золота, товщина шарів різна від 1,5-3 мм. Маска має вагу 10,23 кг.[8] Рентгеноструктурний аналіз показав, що маска складається з двох сплавів золота: легкий 18,4 каратний сплав для обличчя та шиї і 22,5 каратне золото для іншої частини маски.[9]

Обличчя маски — це стандартизоване зображення, яке було знайдене під час розкопок у гробниці і в інших місцях, наприклад у статуй-охоронців похоронної камери.[9] Фараон одягнений у немес — царський головний убір, один із символів влади єгипетських фараонів. Немес прикрашався королівськими атрибутами — коброю (Уаджет) та шулікою (Нехбет), які символізують правління Тутанхамона у Нижньому і Верхньому Єгипті відповідно. Вуха — проколоті, щоб утримувати сережки, ця особливість зберігалась за королевами та дітьми.[6]Маска має інкрустації з кольорового скла і дорогоцінного каміння, у тому числі лазурит (довкола очей і брови), кварц (очі), обсидіан (зіниці), сердолік, польовий шпат, бірюзу, амазонит, фаянс та інші камені (для вкладок широкого коміра).[10][11]

Борідка

[ред. | ред. код]

У 1925 році, коли була знайдена вузька золота борідка вагою 2.5 кг,[12], інкрустована блакитними лазуритами,[13] які створювали ефект плетіння, почала відпадати від маски, проте, у 1944 року її прикріпили до підборіддя дерев'яним дюбелем[14].

Зовнішні відеофайли
Сюжет новин англійською щодо реставраційних робіт у 2015.

Під час чергового очищення у серпні 2014 року борідка відпала. Співробітники музею використали епоксидну смолу, щоб виправити ситуацію, проте борідка була розміщена не на первісному місці. Пошкодження були помічені у січні 2015 року, спільна німецько-єгипетська команда встановила борідку на її місце за допомогою бджолиного воску, матеріалу, який використовувався стародавніми єгиптянами.[15]

У 2016 році вісім співробітників Єгипетського музею повинні були судити за нібито ігнорування накових і професійних методів під час реставрації, що призвело до пошкодження маски. Колишній директор музею і колишній директор з реставрації були серед підозрюваних.[16]Станом на січень 2016, дата суду залишається невідома.[17]

Напис

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Reeves, Nicholas (2015). Tutankhamun's Mask Reconsidered. У Oppenheim, Adela; Goelet, Ogden (ред.). Bulletin of the Egyptological Seminar. Т. 19. Egyptological Seminar of New York. ISBN 978-0-9816-1202-7. Архів оригіналу за 11 серпня 2021. Процитовано 24 травня 2020.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gâdiuță, Corina (2005). Egyptian Museum Cairo. Editura Adevărul holding. с. 106. ISBN 978-606-539-203-8.
  2. а б в Make Lists, Not War — 2013.
  3. Reeves, 2015, с. 511.
  4. Reeves, 2015, с. 522.
  5. Marianne Eaton-Krauss (2015). The Unknown Tutankhamun. Bloomsbury Academic. с. 111. ISBN 978-1-4725-7561-6. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 24 травня 2020.
  6. а б James Seidel (26 листопада 2015). Tutankhamun's mask: Evidence of an erased name points to the fate of heretic Queen Nefertiti. News.com.au. News Corp Australia. Архів оригіналу за 22 червня 2019. Процитовано 28 листопада 2015.
  7. Howard Carter's excavation diaries (transcripts and scans). The Griffith Institute. University of Oxford. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 10 квітня 2016.
  8. Reeves, 2015, с. 512.
  9. а б Reeves, 2015, с. 513.
  10. Tutankhamun: Anatomy of an excavation, the Howard Carter archives. The Griffith Institute. University of Oxford. Процитовано 28 листопада 2015.
  11. Alessandro Bongioanni; Maria Sole Croce (2003). The Treasures of Ancient Egypt from the Egyptian Museum in Cairo. Rizzoli. с. 310. ISBN 978-0-7893-0986-0. Архів оригіналу за 4 лютого 2021. Процитовано 29 травня 2020.
  12. Nevine El-Aref (22 жовтня 2015). Interview with German conservator Christian Eckmann. Ahram Online. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 18 грудня 2015.
  13. Abeer El-Shahawy; Matḥaf al-Miṣrī (2005). The Egyptian Museum in Cairo. The American University in Cairo Press. с. 212. ISBN 978-977-17-2183-3. Архів оригіналу за 3 лютого 2021. Процитовано 5 червня 2020.
  14. Does King Tut have a new barber?. Dr Zahi Hawass. Laboratoriorosso. 22 лютого 2015. Архів оригіналу за 7 жовтня 2016. Процитовано 18 грудня 2015.
  15. Liam Stack (16 грудня 2015). Repaired King Tut mask back on display in Egypt. The New York Times. Архів оригіналу за 18 грудня 2015. Процитовано 16 грудня 2015.
  16. 8 employees referred to trial over damage to Tutankhamun mask. Daily News Egypt. 23 січня 2016. Архів оригіналу за 24 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
  17. CNN It did not say when the trial will be. CNN News. 28 січня 2016. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 1 липня 2017.