Маслов Леонід Клавдійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маслов.
Маслов Леонід Клавдійович
Народився3 березня 1967(1967-03-03) (57 років)
м. Харків
ГромадянствоУкраїна
Національністьукраїнець
Місце проживанняХарків
Діяльністьвійськовослужбовець, політик, правник
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
ЗакладЗСУ
УчасникВійна на сході України
Військове званнястарший солдат
Нагороди
медаль «За військову службу Україні»

 Старший солдат
Загальна інформація
Народження3 березня 1967(1967-03-03) (57 років)
Харків, Українська РСР, СРСР
Alma MaterХНУ ім. В. Н. Каразіна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Збройні сили України
Рід військМеханізовані війська України
Формування
 92 ОМБр
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»

Маслов Леонід Клавдійович (нар. 3 березня 1967(19670303), м. Харків, УРСР) — український математик, громадський та політичний діяч, член Громадської ради доброчесності, військовий, розвідник окремої розвідроти у складі 92-ї окремої механізованої бригади Збройних Сил України.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Народився 3 березня 1967 року у Харкові, українець.

У 1983 поступив до Харківського національного університету на механіко-математичний факультет.

З 1985 до 1987 — проходження служби у лавах Радянської армії.

У 1990 році закінчив університет і поступив на аспірантуру до Фізико-технічного інституту низьких температур.

З 1993 до 1997 — працює молодшим науковим співробітником ФТІНТ НАН України.

У 1999 році засновує консалтингову фірму Сенс Консалтінг[1].

В 2005—2010 рр. — депутат Червонозаводської районної ради м. Харкова від політичної партії «Народний союз Наша Україна»[2][3].

Активно брав участь у подіях Євромайдану.

У серпні 2014 року їде добровольцем до лав збройних сил України. У жовтні відправлений до зони АТО, де починає службу як розвідник окремої розвідроти у складі 92-ї окремої механізованої бригади.

З 11.11.2016 є членом Громадської ради доброчесності.

Діяльність під час служби в армії

[ред. | ред. код]

У складі своєї роти Леонід Маслов в основному займається розвідкою за допомогою безпілотних апаратів. Розвідорота, до складу якої входить Леонід, зафіксувала порушення Мінських домовленостей[4].

Леонід Маслов був однією з центральних особистостей у справі затримання російських кадрових військових на території України Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва. Спочатку Маслов[5] з іншими бійцями 92-ї окремої механізованої бригади взяв участь в операції із затримання росіян в зоні АТО під Щастям, а потім виклав відео[6] з допитом затриманих військових. Після цього на ГРУ-шників було заведено справу за тероризм, Російська Федерація після кількатижневих вагань офіційно відмовилась від своїх громадян, а справа стала однією з центральних у звинуваченні Російської Федерації в активній участі у протистоянні на Донбасі. У травні 2016 обидва полонених були обміняні на Надію Савченко.

Був представлений до державних нагород[7]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні»[8].

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Леонід Маслов долучається до правового та соціального захисту призовників[9] та демобілізованих[10]. Помічник народного депутата України Ярослава Маркевича[11]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Одружений. Має чотирьох дітей.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Сенс Консалтінг у жовтих сторінках Харкова. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 27 липня 2015.
  2. ↑ Список депутатів Червонозаводської районної в м. Харкові ради V скликання
  3. ↑ Кандидати на посади помічників Міністра внутрішніх справ[недоступне посилання з квітня 2019]
  4. ↑ Репортаж о народженні четвертої дитини Маслова з 0:49
  5. ↑ Українські військові в інтернеті. Архів оригіналу за 3 листопада 2015. Процитовано 27 липня 2015.
  6. ↑ Пой заблудшая душа из спецназа ГРУ ГэШа. Архів оригіналу за 17 серпня 2015. Процитовано 27 липня 2015.
  7. ↑ Бабушка пошла гулять, или Интеллигенты из Счастья. Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 9 серпня 2015.
  8. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 722/2015. Архів оригіналу за 30 березня 2016. Процитовано 25 грудня 2015.
  9. ↑ Доверяют военным и не одобряют военкомов: социологи «замеряли» отношение харьковчан к армии. Архів оригіналу за 29 липня 2015. Процитовано 28 липня 2015.
  10. ↑ Інтерв'ю про труднощі демобілізованих бійців на телеканалі «Симон», телепрограма «Насправді». Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 27 липня 2015.
  11. ↑ Маркевич Ярослав Володимирович. Архів оригіналу за 2 жовтня 2016. Процитовано 3 жовтня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маслов_Леонід_Клавдійович&oldid=36042711