Перейти до вмісту

Матвейс Кадекс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Матвейс Кадекс
латис. Matvejs Kadeks
Народився7 лютого 1897(1897-02-07)
Дуналкська волостьd, Hasenpoth Countyd, Курляндська губернія, Російська імперія
Помер11 листопада 1950(1950-11-11) (53 роки)
Рига, Латвійська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльністьгеограф, викладач університету
Галузьгеографія
Alma materЯрославський державний університет[d]
Науковий ступіньакадемік
Знання мовлатиська і російська
ЗакладЛатвійський університет
Посададиректор
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Матвейс Кадекс (також Матвій Георгійович Кадек6 лютого 1897, Курляндська губернія — 11 листопада 1950, Рига) — латвійський радянський географ, академік АН Латвійської СРСР (1946).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї робітника. Член РСДРП(б) з 1913 року. У тому ж році вступив до вчительської семінарії в Гольдингені, закінчив її в 1917 році в евакуації в Чистополі. Працював вчителем школи металістів заводу «ПЛО» в Костромі, з липня 1918 року — завідувач шкільного відділу Ярославського міського та повітового відділу народної освіти, з грудня того ж року — редактор латиської газети «Комуніст» і член Північного обласного бюро Латиської секції РКП(б). Навесні 1919 року працює в наркоматі промисловості Радянської Латвії в Ризі, з червня знову в Ярославському губернському відділі народної освіти, восени призваний в Червону армію, служить в Україні у 2-й особливій армії, з лютого 1921 року завідує політико-просвітницьким відділом Воронезького губернського відділу народної освіти.

Після демобілізації в тому ж році вступив на біолого-географічне відділення педагогічного факультету Ярославського університету і, закінчивши його в 1924 році, став завідувачем кафедри економічної географії реорганізованого Ярославського педагогічного інституту. У 1929 році призначений ректором і завідувачем кафедри географії Тверського педагогічного інституту.

З 1931 року — професор ґрунтово-географічного факультету та проректор з навчально-наукової частини Московського університету (в травні — листопаді 1934 року виконував обов'язки директора). З 1940 року — доктор географічних наук (тема дисертації: «Університетська географія в Росії: з петровських часів до буржуазних реформ 1860-х рр.»). У 1941 році евакуйований в Ташкент. У 1944–1949 роках — ректор Латвійського університету. З 1947 року — віцепрезидент АН Латвійської РСР.

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Очерки по экономике Ярославского края в связи с экономической географией СССР и Центрально-промышленной области. Ярославль, 1925
  • Сельское хозяйство Ярославской губернии в начале ХХ века // Труды Ярославского педагогического института. Том 1, вып. 2. Ярославль, 1926
  • Даниловский уезд Ярославской губернии. Географо-экономический очерк. Ярославль, 1927
  • Материалы по картографии Ярославского края. Ярославль, 1929
  • К вопросу о задачах экономической географии. Тверь, 1930
  • А. А. Борзов и история географической науки // Учёные записки МГУ. Том 119, кн. 2. Москва, 1946
  • Труды М. В. Ломоносова в области географии // Роль русской науки в развитии мировой науки и культуры. Том 2, кн. 2. Москва, 1946

Література

[ред. | ред. код]
  • Рига: Энциклопедия = Enciklopēdija «Rīga» / Гл. ред. П. П. Еран. — 1-е изд. — Рига : Главная редакция энциклопедий, 1989. — С. 350. — 60 000 прим. — ISBN 5-89960-002-0.
Попередник:
Мартіньш Пріманіс
Ректор Латвійського університету
1944 — 1949
Наступник:
Яніс Юргенс

Посилання

[ред. | ред. код]