Матвієнко Дмитро Борисович
| Матвієнко Дмитро Борисович | |||
|---|---|---|---|
 Старший сержант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 13 травня 1981  Харків, Українська РСР, СРСР | ||
| Смерть | 23 січня 2023 (41 рік) Бахмут, Донецька область, Україна | ||
| Псевдо | Красапентій[1] | ||
| Військова служба | |||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||
| Рід військ |  Національна гвардія | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
Дмитро́ Бори́сович Матвіє́нко (13 травня 1981, Харків, Україна — 23 січня 2023, Бахмут, Донецька область, Україна) — старший сержант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни. Лицар ордена Богдана Хмельницького III ступеня. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня.
Народився 13 травня 1981 року в місті Харків. У 1999 році закінчив Гадяцьке вище професійне аграрне училище[1].
З початком повномасштабного російського вторгнення добровольцем долучився до лав Національної гвардії України. Обіймав посаду начальника групи телекомунікаційних мереж та інформаційних систем взводу зв'язку 1-го батальйону оперативного призначення НГУ ім. Сергія Кульчицького[2][3]. З перших днів брав участь в обороні міста Харків.
23 січня 2023 року під час стрілецького бою поблизу міста Бахмут Донецької області зазнав смертельних поранень[4]. Похований 26 січня на кладовищі в селі Бобрик Полтавської області[5].
- орден «За мужність» III ступеня (24 січня 2023) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові[6];
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (7 липня 2023, посмертно) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові[7].
- ↑ а б Старший сержант Дмитро Матвієнко загинув у бою за Бахмут. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
- ↑ Дмитро Матвієнко. myrhorod-rada.gov.ua (ua) . Процитовано 20 лютого 2024.
- ↑ На війні з окупантами Полтавщина втратила ще 26-х захисників. kolo.news (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
- ↑ На Гадяччині провели в останній путь Захисника України – Новини Полтавської Єпархії (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
- ↑ У Великобудищанській громаді прощатимуться із загиблим Дмитром Матвієнком. Гадяч.City (укр.). Процитовано 20 лютого 2024.
- ↑ Указ Президента України від 24 січня 2023 року № 29/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 7 липня 2023 року № 375/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
- Микола Лисогор. ЗА ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ СТАЛО ВІДОМО ПРО ЗАГИБЕЛЬ 32-Х ЗАХИСНИКІВ З ПОЛТАВЩИНИ
- Сумна звістка: на війні з окупантами загинув воїн із Бобрика
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Старші сержанти (Україна)
- Народились 13 травня
- Народились 1981
- Уродженці Харкова
- Померли 23 січня
- Померли 2023
- Померли в Бахмуті
- Військовики Батальйону імені Кульчицького
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Кавалери ордена «За мужність» III ступеня
- Українські воїни, загиблі у російсько-українській війні (з 2014)