Маттеус Олівейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Матеус Олівейра)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Матеус Олівейра
Особисті дані
Народження 7 липня 1994(1994-07-07) (30 років)
  Ріо-де-Жанейро, Бразилія
Зріст 185 см
Вага 73 кг
Громадянство  Бразилія
Позиція півзахисник, нападник
Інформація про клуб
Поточний клуб Португалія «Віторія» (Гімарайнш)
Номер 27
Юнацькі клуби
2006—2012 Бразилія «Фламенго»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2014 Бразилія «Фламенго» 13 (0)
2015–2017 Португалія «Ешторіл Прая» 52 (6)
2017–2018 Португалія «Спортінг» 0 (0)
2018–   Португалія «Віторія» (Гімарайнш) 14 (0)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2012–2015 Бразилія Бразилія U-20 4 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 вересня 2018.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 6 вересня 2018.

Матеус Олівейра (порт. Mattheus Oliveira, нар. 7 липня 1994, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, півзахисник, нападник клубу «Віторія» (Гімарайнш).

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Народився 7 липня 1994 року в місті Ріо-де-Жанейро в родині бразильського футболіста Бебето і його дружини Деніз. Матеус Олівейра став відомий вже через два дні після народження: його батько з партнерами по збірній Бразилії Ромаріо і Мазіньйо відсвяткували гол у ворота збірної Нідерландів у чвертьфіналі чемпіонату світу 1994 року символічним «колисанням дитини», присвятивши його новонародженому сину[1]. Згодом це нове унікальне святкування гола стало популярне і в подальшому цей жест почали повторювати в усьому світі автори голів, у яких нещодавно народилась дитина[2].

«Він був єдиним з моїх дітей, на чийому народженні я не був присутній, оскільки грав в цей час. Ось чому я влаштував спонтанне святкування. Так Маттеус був посвячений у футбол. Футбол — це все, чим він коли-небудь цікавився. Я думаю, що перше сказане їм слово — це «футбол»

Бебето[3]

.

У віці одного року, за розповідями батька, він уже бив по м'ячу обома ногами. Пізніше хлопчик став грати в футбол в залі, а в 12 років шульгу, що вміло порався з м'ячем, взяли в школу «Фламенго». Причому, екзаменатори не знали, чий це син[4]. У 17-річному віці він уклав перший професійний контракт, а в початку лютого 2012 року дебютував в основній команді червоно-чорних, вийшовши на заміну в матчі чемпіонату штату Ріо-де Жанейро[5]. Втім перехід у дорослий футбол вийшов непростим. З конкуренцією у «Фламенго» Маттеус так і не впорався. За три роки у нього набралося лише 13 матчів у чемпіонаті Бразилії без жодної результативної дії і загалом у «Фламенго» він був шостим в черзі на свою позицію.

На фініші зимового трансферного вікна 2015 року Маттеус відправся в оренду на півтора року в португальський «Ешторіл Прая»[6]. Там бразилець теж почав грати не відразу і перші півроку пішли на адаптацію. У другому колі чемпіонату 2014/15 він виходив на поле всього чотири рази. Перший повноцінний сезон у Португалії Маттеус теж почав на лавці. Прогресувати він став лише на початку другого кола. У 14 останніх матчах сезону бразилець забив 4 м'ячі і віддав 7 гольових передач.

Влітку 2016 року оренда гравця закінчилася, як і контракт з «Фламенго», після чого «Ешторіл» надав гравцеві повноцінний контракт. В сезоні 2016/17 Олівейра відіграв 26 матчів, забивши 2 голи і віддавши 4 результативні передачі, після закінчення чемпіонату до гравця спалахнув інтерес у лісабонських клубів.

15 травня 2017 року «Спортінг» і віддав за Маттеуса 2 мільйони євро, підписавши з гравцем контракт, розрахований до 2022 року, в якому була прописана опція викупу в 60 мільйонів євро. Втім у лісабонському клубі закріпитись не зумів, зігравши до кінця року лише по одній грі в Кубку Португалії та Кубку ліги. В підсумку на початку 2018 року був відданий в оренду до кінця сезону в інший португальський клуб «Віторія» (Гімарайнш), яка в серпні була продовжена ще на рік. Станом на 6 вересня 2018 року відіграв за клуб з Гімарайнша 14 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Протягом 2012—2015 років залучався до складу молодіжної збірної Бразилії і був учасником молодіжного чемпіонату Південної Америки 2013 року в Аргентині[7], де Бразилія виступила невдало — 4 очки в чотирьох матчах і останнє місце в груповому турнірі.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Фламенго»: 2014

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Маттеус був названий на честь відомого німецького футболіста Лотара Маттеуса[8] і став третьою дитиною бразильського футболіста Бебето і Деніз де Олівейра, після Роберта Ньютона (нар. 1989) та Стефані (нар. 1992). Коли народився Маттеус, Бебето був у США, виступаючи на чемпіонаті світу 1994 року, допомагаючи бразильській команді вчетверте стати чемпіоном світу. Незважаючи на те, що сім'я жила в іспанській Ла-Коруньї, де батько грав за місцеве «Депортіво», Деніз повернулася до Ріо-де-Жанейро, щоб її син народився в Бразилії[9].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Juventus net son of Bebeto. football-italia.net. 14 березня 2013. Архів оригіналу за 15 червня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
  2. Його "заколисували" Бебето і Ромаріо. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
  3. Син Бебето, якого всі знають з народження
  4. Homenageado em 1994, Matheus quer seguir os passos de seu pai, Bebeto. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
  5. Mattheus comemora seu ano de estreia no profissional: ‘Já me sinto pronto’. flamengo.com. 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 14 вересня 2018.
  6. Flamengo empresta meia Mattheus ao Estoril, de Portugal. Globo Esporte (Portuguese) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 лютого 2015.
  7. Mattheus se apresenta à Seleção Sub-20. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 14 вересня 2018.
  8. Звездный младенец Маттеус. Его "укачивали" Бебето и Ромарио. Архів оригіналу за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
  9. O bebê 16 anos depois [Архівовано 10 вересня 2017 у Wayback Machine.], Quem

Посилання

[ред. | ред. код]