Матеуш Моравецький
Матеуш Якуб Моравецький (пол. Mateusz Jakub Morawiecki; нар. 20 червня 1968, Вроцлав) — польський державний діяч, віцепрем'єр уряду, міністр розвитку і фінансів. Прем'єр-міністр Польщі з 2017 до 2023[5].
Походить зі шляхетського роду гербу Єліта. Син лідера «Солідарності» Корнеля Моравецького та його дружини Ядвіги. Родина по батьку походила з варшавської Праги, де й народився сам Корнель; а по матері зі Станіславова, але пізніше оселилися у Вроцлаві[6]. Протягом 1960—1973 рр. народились відповідно чотири його сестри: Анна, Марта, Магдалена та наймолодша Марія. Магдалена померла в 1966 р. у п'ятимісячному віці[7].
Закінчив історичний факультет Вроцлавського університету (1992). Вивчав бізнес-адміністрування у Вроцлавському політехнічному інституті (1993) і водночас в Університеті центрального Коннектикуту. Отримав диплом MBA в Економічній академії у Вроцлаві (1995). У 1995—1997 роках вивчав право і питання економічної інтеграції в Гамбурзькому університеті. Пройшов курс у школі менеджменту ім. Келлога в Північно-західному університеті в США.
У 1996—2004 роках викладав у Вроцлавській економічній академії, у 1996—1998 роках — у Вроцлавському політехнічному інституті.
З 1998 року обіймав посади в керівництві банку BZ WBK, у 2007—2015 роках був головою його правління.
У 1998—2002 роках — депутат регіональної ради Нижньосілезького воєводства від Виборчої акції Солідарності.
2015 року призначений віцепрем'єром і міністром розвитку в уряді Беати Шидло. У березні 2016 року вступив в партію Право і справедливість, до цього був безпартійним членом уряду. З вересня 2016 року — міністр розвитку і фінансів.
Після відставки Беати Шидло з посади прем'єр-міністра 7 грудня 2017 року, висунутий партією «Право і справедливість» на посаду голови уряду Польщі[8].
17 лютого 2018, будучи прем'єр-міністром Польщі, поклав вінок і запалив свічку на могилах Свєнтокшиської бригади, відомої своєю співпрацею з гітлерівцями, що викликало значний резонанс у суспільстві[9][10][11].
12 листопада 2019 року після присяги депутатів нового скликання Сейму оголосив про відставку[12].
На виборах у 2019 році Матеуш Моравецький став лідером списку Закону та Справедливості у виборчому окрузі № 31. Він отримав мандат депутата до Сейму 9-го терміну, отримавши 133 687 голосів. На першому засіданні сейму 9-го терміну він пішов у відставку з Ради Міністрів (відповідно до статті 162 (1) Конституції Польщі), яка була прийнята президентом того ж дня. 14 листопада 2019 року президент Польщі Анджей Дуда призначив його знову прем'єр-міністром, доручивши йому місію формування нового уряду.
Наступного дня Президент Польщі призначив Матеуша Моравецького на посаду прем'єр-міністра та призначив членів нового кабінету. У цьому уряді прем'єр-міністр також обійняв посаду міністра спорту. 19 листопада він виступив із програмою. Того ж дня Сейм оголосив уряду довіру. За це проголосували 237 депутатів, проти було подано 214 голосів. 5 грудня звільнений президентом Анджеєм Дудою з посади міністра спорту (у зв'язку з призначенням Данути Дмовської-Анджеюк на цю посаду).
30 грудня 2019 року було опубліковано різкий відкритий лист Матеуша Моравецького щодо скандальних заяв президента РФ Путіна про Польщу на початку Другої світової війни[13][14].
13 листопада 2023 року, як повідомило агентство RMF24, прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький подав старшому маршалу Мареку Савицькому заяву про відставку з посади голови Ради міністрів[15]. Того ж дня, Президент Польщі Анджей Дуда доручив представникові партії влади «Право і справедливість» сформувати уряд. Як відомо, Матеуш Моравецький був прем'єром за попереднього скликання Сейму. Тепер же він отримав від Анджея Дуди акт про призначення голови Ради міністрів (уряду)[16].
11 грудня 2023 року Сейм висловив Моравецькому вотум недовіри та, як наслідок, закінчив його каденцію на посаді прем'єр-міністра Польщі[17].
- «Історія повторюється на наших очах. Надто багато спільного, щоб ми могли його ігнорувати. З одного боку, це злочини, відомі нам з історії тоталітарних систем. З іншого боку, це мужність і рішучість нації, яка чинить опір агресору. З іншого боку, нерішучість Європи призводить до пасивності та байдужості. Після 100 днів війни в Україні її результат ще не вирішений. Нам давно настав час вірити в перемогу так само сильно, як Україна»[18].
- Україна бачить, до чого призводять націоналізм та імперіалізм, і що спадкоємцем Організації українських націоналістів та УПА є Путін, який намагається впровадити "Руській мір[19].
- 17 лютого 2018 року у Мюнхені ним було покладено квіти на могилу бійців Свєнтокшиської бригади, яка відкрито співпрацювала з Нацистською Німеччиною.[20] Польські та ізраїльські газети звинуватили його у вшануванні «польських співпробітників Гестапо» та «нацистських колаборантів» [21][22]
- Лицарський хрест ордена Відродження Польщі (2015)[23].
- Хрест свободи та солідарності (2013)[24].
- Почесний знак «За заслуги перед банківською справою Республіки Польща»[pl] (2011)[25].
- Срібний хрест бойової солідарності (2021)[26].
- Великий хрест ордена «За заслуги перед Литвою» (2019)[27].
- Орден князя Ярослава Мудрого II ст. (2022)[28].
- ↑ а б в http://www.encysol.pl/wiki/Mateusz_Morawiecki
- ↑ Wallenfeldt J. Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ https://www.workwithdata.com/person/mateusz-morawiecki-1968
- ↑ Президент Дуда затвердив на посаді прем'єра Матеуша Моравецького. Polskie Radio dla Zagranicy. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
- ↑ Białoszewska, Anna (24 листопада 2015). Maria WANKE - JERIE, Małgorzata WANKE - JAKUBOWSKA: "Mateusz Morawiecki „Ku chwale Ojczyzny!”. Wszystko co najważniejsze (pl-PL) . Процитовано 11 лютого 2023.
- ↑ «W domu nigdy o tym nie opowiadał. Nie chciał martwić matki». Dzieciństwo premiera wspomina jego mama. // Edyta Brzozowska. 20 stycznia 2018, 16:29
- ↑ Беата Шидло подала у відставку. Polskie Radio dla Zagranicy. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
- ↑ Premier złożył kwiaty na grobach jednostki NSZ. Akurat tej, która kolaborowała z okupantem [Архівовано 24 травня 2018 у Wayback Machine.](пол.)
- ↑ Premier złożył kwiaty przy grobach żołnierzy Brygady Świętokrzyskiej NSZ. TVN24.pl. Процитовано 14 січня 2019.
- ↑ Pileggi, Tamar. Polish PM visits grave of Nazi collaborators, drawing fresh ire. www.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 15 січня 2019. Процитовано 14 січня 2019.
- ↑ Відставка уряду Матеуша Моравєцького / polskieradio.pl. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 17 березня 2022.
- ↑ Путін знову бреше, але дружбу з Гітлером йому не сховати: відкритий лист прем’єра Польщі. www.eurointegration.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
- ↑ «GPC»: Істерична атака кремлівського хама на Польщу. PolskieRadio.pl. Процитовано 31 грудня 2019.
- ↑ Прем'єр-міністр Польщі подав у відставку. 13.10.2023, 19:25
- ↑ Дуда офіційно доручив Моравецькому сформувати новий уряд Польщі. // Автор: Назарій Лазур. 13.11.2023, 22:36
- ↑ www.pap.pl https://www.pap.pl/aktualnosci/kto-jak-glosowal-w-sejmie-nad-wotum-zaufania. Процитовано 11 грудня 2023.
{{cite web}}
: Пропущений або порожній|title=
(довідка) - ↑ Моравецький про сто днів війни. 03.06.2022, 12:50
- ↑ Моравецький назвав Путіна “спадкоємцем УПА”. В’ятрович відреагував. Новинарня.
- ↑ Premier złożył kwiaty na grobach jednostki NSZ. Akurat tej, która kolaborowała z okupantem(пол.)
- ↑ Premier Morawiecki uczcił polskich współpracowników Gestapo
- ↑ The time of Israel. Polish PM visits grave of Nazi collaborators, drawing fresh ire
- ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 23 czerwca 2015 r. o nadaniu orderów. sejm.gov.pl. 23 червня 2015. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 25 października 2013 r. o nadaniu orderów i odznaczeń. sejm.gov.pl. 25 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Wojciechowska i Sukiennik wśród "zasłużonych dla bankowości". Oto pełna lista NBP. tvn24.pl. 20 березня 2019. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Mateusz Morawiecki otrzymał Srebrny Krzyż Solidarności Walczącej. wydarzenia.interia.pl. 26 червня 2021. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Apdovanotų asmenų duomenų bazė. lrp.lt. Процитовано 17 жовтня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 380/2022. president.gov.ua. 1 червня 2022. Процитовано 28 вересня 2022.
- Народились 20 червня
- Народились 1968
- Уродженці Вроцлава
- Випускники Вроцлавського університету
- Випускники Базельського університету
- Випускники Гамбурзького університету
- Випускники Вроцлавської політехніки
- Члени партії «Право і справедливість»
- Кавалери ордена князя Ярослава Мудрого II ступеня
- Нагороджені Хрестом свободи та солідарності
- Кавалери Лицарського хреста ордена Відродження Польщі
- Моравіцькі
- Міністри фінансів Польщі
- Прем'єр-міністри Польщі
- Польські економісти
- Польські історики
- Депутати Сейму Польщі
- Польські антикомуністи