Матешко Ольга Миколаївна

Зовнішні зображення
	Ольга Матешко у фільмі «У бій ідуть лише „старі“» (1973)

Матешко Ольга Миколаївна
Матешко Ольга Миколаївна
Народилася	26 жовтня 1947 (77 років); Гостомель, Київська область, Українська РСР
Громадянство	Україна
Діяльність	актриса
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії (1969)
Заклад	Кіностудія ім. О. Довженка
Роки діяльності	з 1969 року
Чоловік	Ітигілов Олександр Атайович
Діти	Ітигілов Олександр Олександрович
Брати / сестри	Матешко Анатолій Миколайович
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	nm0558342
	Нагороди та премії
	Висловлювання у Вікіцитатах

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матешко.

Ольга Миколаївна Матешко (нар. 26 жовтня 1947(19471026), Гостомель, Київська область, Українська РСР) — українська радянська акторка. Заслужена артистка УРСР (1978). Сестра кінорежисера Анатолія Матешка.

Життєпис

Народилась в родині робітника. Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (1969, майстерня О. Пижової і Б. Бібікова).

З 1969 р. — акторка Київської кіностудії імені Олександра Довженка.

Після смерті чоловіка, оператора і кінорежисера Олександра Ітигілова, виїхала у 1994 році до США. Викладала в Свято-Сергіївській академії на Манхеттені, працювала звукорежисеркою на російському телеканалі RTVi у Нью-Йорку^[1].

Після значної перерви повернулася до Києва, знімається в кіно і серіалах, зокрема в кінострічках свого сина.

Членкиня Національної спілки кінематографістів України.

Родина

Чоловік: Ітигілов Олександр Атайович (1944—1990). — радянський та український кінооператор, кінорежисер, сценарист. Лауреат премії імені Ленінського комсомолу (1974). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1988).
Син: Ітигілов Олександр Олександрович (нар. 24.09.1974) — кінорежисер, актор, сценарист.

Фільмографія

Знялась у фільмах:

«Місто першого кохання» (1970, комсомолка; кіноальманах, Мосфільм)
«Сади Семіраміди» (1970, Зоя)
«Іду до тебе...» (1971, Віра Крижанівська)
«Сімнадцятий трансатлантичний» (1972, Ольга)
«Увімкніть північне сяйво» (1972, Клава)
«Чорний капітан» (1973, Ліза)
«У бій ідуть лише „старі“» (1973, Зоя)
«Дід лівого крайнього» (1973, епіз., секретарка Максима)
«Вогнище на снігу» (1973, епіз.)
«Розповіді про Кешку і його друзів» (1974, епіз.)
«Народжена революцією» (1974, Ольга)
«Дума про Ковпака» (1975, епіз.)
«Зникла експедиція» (1975, Марфа) і «Золота річка» (1976, Марфа)
«Бути братом» (1976, Маша)
«Пам'ять землі» (1976, Цата Ванцецька)
«Не плач, дівчино» (1976)
«Червоні дипкур'єри» (1977)
«За п'ять секунд до катастрофи» (1977, Сірілл)
«У мене все нормально» (1978, Поліна)
«Син чемпіона» (1978, епіз.)
«Д'Артаньян та три мушкетери» (1978, дівчина з Менгу)
«Вавилон ХХ» (1979, Парфена; реж. Іван Миколайчук)
«Продається ведмежа шкура» (1980, епіз.)
«Страх» (1980, т/ф)
«Жінки жартують серйозно» (1981, Женя (друга)
«Осіння дорога до мами» (1981, короткометражний)
«Побачення» (1982, Клавдія)
«Довге відлуння» (1983)
«Серед тисячі доріг» (1983, Оксана)
«Володчине життя» (1984, т/ф)
«Якщо можеш, прости» (1984, Альона)
«На мить озирнутися...» (1984)
«Корабель прибульців» (1985)
«Подвиг Одеси» (1985)
«Звинувачується весілля» (1986, Галина)
«Жменяки» (1987, т/ф)
«Бич Божий» (1988, Варвара Олексіївна)
«Галявина казок» (1988)
«Передай далі...» (1988)
«Смиренний цвинтар» (1989, Ірина)
«Тепла мозаїка ретро і ледь-ледь» (1990)
«Жінка для всіх» (1991)
«Сократ» (1991, Ксантиппа, дружина Сократа)
«Господи, помилуй заблукалих» (1992, Казахстан—Україна)
«Єлісейські поля» (1993)
«Секретний ешелон» (1993)
«Я сама» (1993)
«Тигролови» (1994)
«Амур і Демон»» (1994)
«Міф про ідеального чоловіка. Детектив від Тетяни Устинової» (2005)
«Дні надії» (2007)
«Геній порожнього місця» (2008)
«Перстень з бірюзою» (2008, Ніна Іванівна)
«Куплю друга» (2008, Рая)
«Ромашка, кактус, маргаритка» (2009)
«Горобини грона червоні» (2009, т/с)
«Медове кохання» (2009, т/с)
«Пончик Люся» (2011)
«Генеральська невістка» (2012)
«Це мій собака» (2012)
«Два Івани» (2013, мати Федора)
«Кохання з випробувальним терміном» (2013)
«Пізнє каяття» (2013)
«Я буду чекати тебе завжди» (2013, т/с, Клавдія Степанівна)
«Київський торт» (2014)
«Коли наступить світанок» (2014)
«Трубач» (2014)
«Щоб побачити веселку...» (2015)
«Друге життя Єви » (2017)
«Мій найкращий ворог» (2017, бабуся Романа)
«Невиправні» (2017) та ін.

Примітки

↑ [Біографія актриси на kino-teatr.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 28 жовтня 2017. Біографія актриси на kino-teatr.ru (рос.)]

Література

Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 102.

Посилання

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Матешко Ольга Миколаївна

Це незавершена стаття про українського актора чи акторку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] [Біографія актриси на kino-teatr.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2017. Процитовано 28 жовтня 2017. Біографія актриси на kino-teatr.ru (рос.)]

[1]