Матті Вяйсянен
| Матті Вяйсянен фін. Matti Kalevi Väisänen | ||
| ||
|---|---|---|
| з з 2010 | ||
| Церква: | Фонд Лютера (до 2010 — Фінська євангельсько-лютеранська церква) | |
| Альма-матер: | Семінарії «Конкордія» (Сент-Луїс, США) | |
| Науковий ступінь: | доктор богослов'я (8 грудня 2007) | |
| Діяльність: | священник | |
| Народження: | 24 лютого 1934 (90 років) Юва, Південна Савонія, Фінляндія | |
| Священство: | 20 березня 2010 | |
| Єп. хіротонія: | 2010 | |
Матті Вяйсянен (фін. Matti Kalevi Väisänen 24 лютого 1934, Юва, Фінляндія) — лідер консервативного крила фінських лютеран, активіст громадської релігійної організації «Фонд Лютера», єпископ, автор низки богословських праць (в тому числі коментаря на Послання св. апостола Павла до римлян) і популярних християнських книг.
Єпископ Гельсінський Євангельсько-лютеранської Місіонерської єпархії Фінляндії («Фонд Лютера») (до 2010 — Фінська євангельсько-лютеранська церква).
Народився 24 лютого 1934 в містечку Юва.
У 1961—1963 здобув богословську освіту в семінарії «Конкордія» (Сент-Луїс, США), що належить консервативному Синоду Міссурі.
У 1964 прийняв пасторську ординацію.
З 1967 по 1985 — Генеральний секретар Фінської євангельсько-лютеранської місії.
З 1985 по 1997 — редактор місіонерського журналу «Vie Sanoma».
8 грудня 2007 захистив докторську дисертацію з богослов'я в Гельсінському університеті.
4 травня 2013 здійснив хіротонію Рісто Сорамієса, який став першим єпископом новоствореної незалежної Євангельсько-лютеранської місіонерської єпархії Фінляндії.
Виступив з різкою критикою практики ординації жінок, існуючої в Євангельсько-лютеранській церкві Фінляндії, а 20 березня 2010 (після обрання «ліберального» архієпископа Карі Мякінена, який виступив на підтримку одностатевих стосунків) висвячений у сан єпископа (під егідою Місіонерської провінції Швеції і Фінляндії)[1] трьома шведськими (Арне Олссоном, Йораном Бейєром і Ларсом Артманом ) і кенійським (Волтером Обаре) конфесійними єпископами.
11 серпня 2010 Вяйсянен був позбавлений права займатися пасторським служінням в офіційній Євангельсько-лютеранській церкві Фінляндії.[2] Проте, 2 жовтня 2010 єпископ Вяйсянен ординував чотирьох пасторів (Самі Ліукконен, Ееро Піхлава, Маркус Ніємінен і Яні-Матті Улілехто) для служіння в парафіях «Фонду Лютера», що поклало початок паралельній ієрархії в церкві Фінляндії[3].
- Hänen nimensä. Nimi kaikkein suloisin. Helsinki: Uusi tie, 1989. ISBN 978-951-6-19209-6
- Hänen tekonsa. Jumalan teot ja meidän. Helsinki: Uusi tie, 1989. ISBN 978-951-6-19210-2
- Hänen henkensä. Pyhä Henki - toinen puolustaja. Helsinki: Uusi tie, 1990.. ISBN 978-951-6-19217-1
- Hänen omansa. Kristittyjen yhteys. Helsinki: Uusi tie, 1990.. ISBN 978-951-6-19216-4
- Pyhä Kaste Raamatussa. Ryttylä: Suomen Luther-säätiö, 2000.. ISBN 978-951-9-84950-8
- Pyhä kaste kirkossa. Ryttylä: Suomen Luther-säätiö, 2000.. ISBN 978-951-9-84951-5
- Pyhä evankeliumi Roomalaiskirjeessä I. Helsinki: Uusi tie, 2004. ISBN 978-951-6-19389-5
- Pyhä evankeliumi Roomalaiskirjeessä II. Helsinki: Uusi tie, 2004. ISBN 978-951-6-19390-1
- ↑ Finnish Lutherans Get Their Own Bishop After Church of Finland Supports Same-sex Couples. Архів оригіналу за 28 березня 2010. Процитовано 13 квітня 2020.
- ↑ Матти Вяйсянен может потерять папский сан[недоступне посилання]
- ↑ Первые пасторы «Фонда Лютера» были посвящены в священники
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |