Матусовський Михайло Львович
Матусовський Михайло Львович | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Матусовский Михаил Львович | ||||
Народився |
23 липня 1915 Луганськ, Катеринославська губернія, Російська імперія[1] | |||
Помер |
16 липня 1990 (74 роки) Москва, СРСР | |||
Поховання | Кунцевський цвинтар | |||
Громадянство | Російська імперія, СРСР | |||
Діяльність | поет, автор пісень, поет-пісняр, журналіст, сценарист, перекладач, письменник, філолог | |||
Alma mater | Літературний інститут імені Горького | |||
Мова творів | Російська | |||
Жанр | Поет, перекладач | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | КПРС | |||
Батько | Матусовский Лев Мойсейовичd | |||
Родичі | Zhenya Gershmand[2] | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Матусовський Михайло Львович у Вікісховищі |
Матусóвський Михáйло Львóвич (* 23 липня 1915, Луганськ — †16 липня 1990, Москва) — російський поет, перекладач творів Т. Шевченка та інших українських поетів. Лауреат Державної премії СРСР (1977). Кандидат філологічних наук (1941).
Закінчив літературний інститут ім. М. Горького (1939) та аспірантуру Московського державного університету ім. М. Ломоносова (1941). Друкувався з 1934 р. Учасник Великої Вітчизняної війни. Похований у Москві на Кунцевському кладовищі.
Матусовський — автор багатьох популярних пісень. Серед них: «Подмосковные вечера» (композитор В. Соловйов-Сєдой), «С чего начинается Родина?», «На безымянной высоте», «Березовый сок», «Это было недавно, это было давно» (усі — композитор В. Баснер). Малій батьківщині поета присвячені романси «Белой акации гроздья душистые» (композитор В. Баснер), «Песня о заводском гудке», «Школьный вальс», присвячений своїй шкільній учительці Марії Тодоровій.[3]
Автор текстів пісень до багатьох кінофільмів. Серед них «Випробування вірності» І. Пир'єва, «Вірні друзі» М. Калатозова, «Дівчата» Ю. Чулюкіна, «Прощавайте, голуби» Я. Сегеля, «Дни Турбиных»[en] В. Басова, «Батальйони просять вогню» В. Чеботарьова і О. Боголюбова. Автор сценаріїв хронікально-документальних фільмів: «Рабіндранат Тагор», «Мелодії Дунаєвського».
Лауреат Державної премії СРСР (1977). Почесний громадянин Луганська (1987). Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ст., «Червоної Зірки», медалями.
Міжрегіональний союз письменників України заснував літературну премію М. Матусовського. У 2007 р. в рідному Луганську йому встановлено пам'ятник. Відкритій спеціалістами Кримської обсерваторії новій малій планеті 28 грудня 1991 р. було присвоєно ім'я «2295 Матусовський».
На сьогодні відомі два варіанти художнього перекладу тексту романсу Олени Турбіної з кінофільму «Дни Турбиных» — авторства Олександра Пономарева[4] і Дмитра Куренівця[5]. Фрагмент пісні «Сиреневый туман»[ru] виконує Богдан Ступка в ролі Остапа Вишні з фільму «Із житія Остапа Вишні». Її переклад українською мовою зробив Володимир Книр[6]. Існують художні переклади українською мовою й інших творів поета[7][8].
- ↑ Матусовский Михаил Львович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1974. — Т. 15 : Ломбард — Мезитол. — С. 513–514.
- ↑ (unspecified title) — С. Zhenya Gershman.
- ↑ https://fakty.ua/59111-avtor-quot-podmoskovnyh-vecherov-quot-mihail-matusovskij-v-molodye-gody-v-luganske-zarabatyval-na-reklame-mineralki [Архівовано 27 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Автор «подмосковных вечеров» михаил матусовский в молодые годы в луганске зарабатывал на… Рекламе минералки (рос.)
- ↑ Спів солов'я не змовкав поміж кронами… (переклад О. Д. Пономарева). Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ Дмитро Куренівець. Ґрона духмяні акації білої (переклад з М.Матусовського). Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ Серпанковий туман. Архів оригіналу за 3 травня 2018. Процитовано 2 травня 2018.
- ↑ М.Матусовський. На безіменній висоті. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- ↑ М.Матусовський. Хвилини тиші. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 8 березня 2016.
- Біляїв Володимир. На неокраянім крилі… — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.
- Краткая литературная Энциклопедия. — М., 1967. — 687 с.
- Сценаристи советского художественного кино. — М., 1972. — С. 225—226.
- Українська літературна енциклопедія. Т. З. — К., 1995. — С. 317—318.
- Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 476.
|
- Народились 23 липня
- Народились 1915
- Уродженці Луганська
- Померли 16 липня
- Померли 1990
- Померли в Москві
- Поховані на Кунцевському кладовищі
- Випускники Літературного інституту
- Члени Спілки письменників СРСР
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За оборону Москви»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Лауреати Державної премії СРСР
- Російські поети
- Російські перекладачі
- Українсько-російські перекладачі
- Російські поети-піснярі
- Кавалери ордена Вітчизняної війни
- Почесні громадяни Луганська
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Перекладачі творів Тараса Шевченка
- Радянські поети