Матюшевський Костянтин Вікентійович

Матюшевський Костянтин Вікентійович
Матюшевський Костянтин Вікентійович
Народився	22 серпня 1917 ; село Полюдово Вітебської губернії, тепер Толочинського району Вітебської області, Білорусь
Помер	17 жовтня 1999 (82 роки)
Країна	СРСР ; Білорусь
Національність	білорус
Діяльність	політик
Alma mater	Q41794604? (1938) , Q22497889? (1939) і Вища партійна школа при ЦК КПРС[d]
Знання мов	російська
Посада	депутат Верховної ради СРСР[d] , list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1967–1970)d , list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1971–1974)d , list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1975–1979)d , list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1980–1985)d і list of members of the Supreme Soviet of the Byelorussian SSR (1951–1954)d
Партія	КПРС
Нагороди
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Матюшевський.

Костянтин Вікентійович Матюшевський (22 серпня 1917(19170822), село Полюдово Вітебської губернії, тепер Толочинського району Вітебської області, Білорусь — 17 жовтня 1999) — радянський державний діяч, 1-й секретар Могильовського обласного комітету КП Білорусії, голова Брестського облвиконкому. Депутат Верховної ради Білоруської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 4—6-го скликань.

Життєпис

Народився в селянській родині. З 1937 року — директор дитячого будинку в селі Рясно Могильовської області.

У 1938 році закінчив Оршанське педагогічне училище. У 1939 році закінчив Оршанський вчительський інститут, працював вчителем середньої школи в Дрібінському районі Могильовської області.

З вересня 1939 по 1946 рік — у Червоній армії. Член ВКП(б) з 1940 року.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Служив політичним керівником (політруком) кулеметної роти та військовим комісаром мотомеханізованого батальйону 42-го механізованого полку 7-го танкового корпусу 11-ї армії Північно-Західного фронту. Під час боїв був важко поранений, втратив два пальці на руці, лікувався у військових шпиталях. З січня 1942 року — старший інструктор політичного відділу фронтового евакуаційного пункту № 77 (ФЕП-77) Західного фронту. Потім служив на політичній роботі в сортувальному евакуаційному госпіталі № 275 (СЕГ-275) 2-го Білоруського фронту, був заступником начальника школи санітарних інструкторів № 2 із політичної частини 2-го Білоруського фронту.

У 1946—1948 роках — інструктор Пінського обласного комітету КП(б) Білорусії. У 1948 році — завідувач відділу партійних, профспілкових та комсомольських органів Пінського обласного комітету КП(б) Білорусії.

У 1948—1950 роках — 2-й секретар Давид-Городоцького районного комітету КП(б) Білорусії Пінської області.

У 1950—1958 роках — 1-й секретар Давид-Городоцького районного комітету КП Білорусії Пінської (потім — Брестської) області. Заочно закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

7 лютого 1958 — січень 1963 року — 1-й секретар Могильовського обласного комітету КП Білорусії.

14 січня 1963 — 10 грудня 1964 року — 1-й секретар Могильовського сільського обласного комітету КП Білорусії.

11 грудня 1964 — 1983 року — голова виконавчого комітету Брестської обласної ради депутатів трудящих (народних депутатів).

З 1983 року — персональний пенсіонер.

Помер 17 жовтня 1999 року.

Звання

майор

Нагороди

два ордени Леніна
орден Жовтневої Революції
орден Вітчизняної війни І ст. (6.04.1985)
орден Вітчизняної війни ІІ ст. (5.06.1945)
два ордени Трудового Червоного Прапора
орден Червоної Зірки (23.03.1944)
медаль «За оборону Москви»
медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
медалі

Примітки

Джерела

Матюшевский Константин Викентьевич (рос.)