Махонін Сергій Нестерович

Сергій Нестерович Махонін
Сергій Нестерович Махонін
Народження	1900; Курська область
Смерть	7 липня 1980; Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання	Міське кладовище № 2
Країна	СРСР
Освіта	Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого
Партія	КПРС
Звання	Генерал-лейтенант
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Махонін.

Сергій Нестерович Махонін (1900(1900), село Мокроє Курської губернії, тепер Курської області, Російська Федерація — 7 липня 1980, Харків) — радянський військово-технічний інженер, машинобудівник, директор Харківського заводу транспортного машинобудування. Член ЦК КПУ в 1949—1952 р.

Біографія

Народився в селянській родині.

Член ВКП(б) з 1920 року.

Освіта вища. У 1929 році закінчив Військово-технічну академію імені Дзержинського у місті Ленінграді.

У 1929—1938 роках — конструктор, начальник відділу технічного контролю, начальник дизельного відділу, у 1938—1939 роках — начальник механоскладального цеху, заступник головного інженера, у 1939—1941 роках — головний інженер, заступник директора Харківського паровозобудівного заводу № 183 імені Комінтерну (заводу транспортного машинобудування). Очолював спеціальну дільницю із складання і випробування танків. Літом 1941 року евакуйований спочатку у місто Нижній Тагіл, потім у Челябінськ.

У листопаді 1941—1947 роках — головний інженер, заступник директора Кіровського заводу у місті Челябінську РРФСР. Літом 1942 року виконував обов'язки директора Челябінського Кіровського заводу.

У 1947—1949 роках — директор Харківського паровозобудівного заводу № 75 (заводу транспортного машинобудування).

У 1949—1953 роках — заступник міністра транспортного машинобудування СРСР.

У 1955—1957 роках — заступник міністра транспортного машинобудування СРСР.

У 1958—1965 роках — заступник голови Державного комітету Ради Міністрів СРСР з оборонної техніки.

Потім — на пенсії у місті Москві.

Звання

генерал-майор інженерно-танкової служби (21.01.1945)
генерал-лейтенант інженерно-танкової служби

Нагороди

два ордени Леніна
три ордени Трудового Червоного Прапора
орден Червоного Прапора
орден Вітчизняної війни 1-го ст.
орден Кутузова 1-го ст.
два ордени Червоної Зірки
лауреат двох Сталінських премій СРСР (1943, 1944)
медалі

Посилання

[1] [Архівовано 27 листопада 2010 у Wayback Machine.]
[2] [Архівовано 2 серпня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про політичного діяча.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.