Медаль «На згадку про війну 1877–1878 років»
| Медаль «На згадку про війну 1877–1878 років» Медаль «В память русско-турецкой войны 1877—1878» | ||||
 | ||||
 | ||||
| Країна |
 Російська імперія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | медаль | |||
| Вручається: | Особи, які мали стосунок до російсько-турецької війни (1877—1878) | |||
| Статус | не вручається | |||
| Нагородження | ||||
| Засновано: | 1878 | |||
| Нагороджено: | 83 334 срібних, 635 921 світло-бронзових, 335 424 темно-бронзових медалей | |||
| Нагороджені: | ||||
| Черговість | ||||
 Медаль «На згадку про війну 1877–1878 років» у Вікісховищі | ||||
Медаль «На згадку про російсько-турецьку війну 1877—1878» — державна нагорода Російської імперії для нагородження осіб, які мали стосунок до російсько-турецької війни (1877—1878).
Медаль заснована за указом імператора Олександра ІІ 17 (17 (29) квітня 1878 року і мала три різні варіанти — зі срібла, світлої та темної бронзи[1][2][3]. Малюнок медалей був затверджений Олександром II 14 (26) вересня 1878 року[4][5].
Різними варіантами медалі нагороджувалися різні категорії нагороджуваних[1].
Нагородження медалями було покладено на керівництво Кавказького військового округу (для військ, що діяли в азійській частині Османської імперії), керівництво корпусів (для військ, що діяли в європейській частині Османської імперії та при охороні узбережжя Чорного моря) та на Морське міністерство (для моряків)[2][3].
Срібною медаллю нагороджувалися[2][3][6]:
- Усі особи, які брали участь в обороні Шипкінського перевалу або тимчасово перебували там за обов'язком служби;
- Усі особи, які обороняли Баязет під час блокади.
З 19 лютого (3 березня) 1881 року срібними медалями також нагороджували учасників облоги Карса, при цьому раніше видані світло-бронзові медалі належало замінити[7][8].
Світло-бронзовою медаллю нагороджувалися[2][3][9]:
- Військові всіх звань, що брали участь хоча б в одній з битв проти ворога в ході війни з 1877 по 1878 рік, у тому числі в ході придушення повстань на Північному Кавказі та в ході бойових дій проти десанту черкесів в Абхазії;
- Болгарські ополченці, волонтери, які брали участь у битвах;
- Моряки, що брали участь у боях на Чорному морі та на Дунаї;
- Священики, лікарі, санітари, сестри милосердя, які перебували у військах і наражали своє життя на небезпеку;
- Громадянські та військові чиновники, які перебували у військах і брали участь у бойових діях зі зброєю в руках;
- Особи всіх станів, нагороджені Відзнакою Військового Ордену або медаллю «За хоробрість».
Темно-бронзовою медаллю нагороджувалися[2][3][10]:
- Військові всіх звань, болгарські ополченці, волонтери, моряки, які брали участь у битвах, але перебували під час війни біля Османської імперії, Румунії, у регіонах Росії, що були військовому становищі під час війни;
- Священики, лікарі, санітари, сестри милосердя, що перебували у військах, і не наражалися на небезпеку, а також перебували на території Османської імперії, Румунії, в регіонах Росії, що знаходилися на військовому становищі;
- Цивільні та військові чиновники, які перебували у військах і не брали участь у бойових діях;
- Волонтери, що знаходилися при військах, що діяли проти ворога, і вільнонаймана прислуга;
- Особи всіх станів, які у ході військових дій якісь заслуги.
Медалі виготовлені зі срібла, світлої або темної бронзи. Діаметр 27 мм . На лицьовій стороні медалі в центрі зображено православний хрест, оточений сяйвом, який знаходиться над поверженим півмісяцем, разом з яким хрест становить єдину композицію. Уздовж бортика з двох сторін дати: «1877.» та «1878.». Дизайн лицьової сторони близький до такого у медалі «За турецьку війну» 1830 року.
На зворотному боці медалі горизонтально розташований напис у чотири рядки::НЕ НАМЪ,
- НЕ НАМЪ,
- А ИМЕНИ
- ТВОЕМУ.
- <meta />
Напис з низу та боків обрамлений двома лавровими гілками, пов'язаними стрічкою[6][11][12]. За період з 1878 по 1883 на Санкт-Петербурзькому монетному дворі було викарбувано 83 374 срібних, 635 921 світло-бронзових, 335 424 темно-бронзових медалей[13]. Допускалося виготовлення медалей приватними майстернями, у зв'язку з чим відомі варіанти медалей, які дещо відрізняються за деталями зображення, а також розмірами[1][6][9][10]. Відомі також фрачні варіанти медалі[14].
Напис на звороті медалей є цитатою з Псалтиря, кафізму 16, Алілуя 113, рядок 9:
«Не нам, Господи, не нам, але імені Твоєму дай славу, про милість Твою та правду Твою».
Це означає дослівно «Не нам, Господи, не нам, але Твоєму імені даруй славу, з милості Твоєї і за істиною Твоєю» (Пс 113:9).
Медаль мала вушко для кріплення до колодки чи стрічки. Носити медаль слід було на грудях. Стрічка медалі — комбінована Андріївсько — Георгіївська[6][11][13]. З 13 серпня 1911 року, за указом Миколи II, поранені та контужені в боях отримали можливість носити ці медалі на стрічці з бантом[15].
-
Стрічка
- ↑ а б в Изотова М. А., Царёва Т. Б. Ордена и медали России и СССР. — Ростов-на-Дону : ООО ИД «Валдис», 2010. — С. 275—276. — ISBN 978-5-9567-0960-3.
- ↑ а б в г д Деммени М. Сборникъ указовъ по монетному и медальному делу въ Россіи 1649-1881. В 3-х томах. — СПб., 1887. — Т. 3. — С. 594—596.
- ↑ а б в г д Полное собраніе законовъ Россійской Имперіи, собрание II. — СПб., 1878. — Т. 53. — С. 273—275. Часть 1, № 58413
- ↑ Деммени М. Сборникъ указовъ по монетному и медальному делу въ Россіи 1649—1881. В 3-х томах. — СПб., 1887. — Т. 3. — С. 599.
- ↑ Полное собраніе законовъ Россійской Имперіи, собрание II. — СПб., 1878. — Т. 53. — С. 158. Часть 2, № 58855
- ↑ а б в г Медаль «В память Русско-турецкой войны», серебро. Сайт «Награды императорской России 1702—1917 гг.». Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 24 листопада 2012.
- ↑ Деммени М. Сборникъ указовъ по монетному и медальному делу въ Россіи 1649—1881. В 3-х томах. — СПб., 1887. — Т. 3. — С. 613-614.
- ↑ Полное собраніе законовъ Россійской Имперіи, собрание II. — СПб., 1881. — Т. 55. — С. 925. Часть 1, № 61882
- ↑ а б Медаль «В память Русско-турецкой войны», бронза. Сайт «Награды императорской России 1702—1917 гг.». Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 24 листопада 2012.
- ↑ а б Медаль «В память Русско-турецкой войны», медь. Сайт «Награды императорской России 1702—1917 гг.». Архів оригіналу за 23 січня 2013. Процитовано 24 листопада 2012.
- ↑ а б Смирнов В. П. Описаніе русскихъ медалей. №771. — СПб., 1908. — С. 392—393, 715.
- ↑ Иверсен Ю. Медали выбитыя въ царствованіе императора Александра II. — СПб., 1880. — С. 51.
- ↑ а б Потрашков С. В. Награды СССР, России и Украины. — Харьков : Книжный Клуб «Клуб Семейного Досуга», 2011. — С. 96. — ISBN 978-5-9910-1393-2.
- ↑ Фрачные варианты медалей за боевые кампании эпохи Александра II. Сайт «Награды императорской России 1702—1917 гг.». Архів оригіналу за 11 січня 2013. Процитовано 6 січня 2013.
- ↑ Полное собраніе законовъ Россійской Имперіи, собрание III. — СПб., 1911. — Т. 31. — С. 866. Часть 1, № 35737
- Кузнецов Александр Александрович, Чепурнов Николай Иванович. Наградная медаль. В 2-х томах. — М. : Патриот, 1992. — Т. 1 (1701—1917). — С. 170—175. — ISBN 5-7030-0452-7.
- Чепурнов Н. И. Наградные медали Государства Российского. — М. : Русский мир, 2000. — С. 470. — ISBN 5-89577-024-X.
- Ordine, cruci şi medalii române. istoric, legi şi regulamente ivănceanu, vintilă. — С. 105.
- Perioada Regalista (рум.). Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 4 жовтня 2013.