Медведь Олександр Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медведь Олександр Васильович
біл. Аляксандр Васілевіч Мядзведзь
Загальна інформація
Громадянство СРСР
 Білорусь
Місце проживанняМінськ
Народження16 вересня 1937(1937-09-16)[1][2]
Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР
Смерть2 вересня 2024(2024-09-02)[3] (86 років)
Мінськ, Білорусь
Зріст190 см
Вага120 кг
Alma materQ116998529?
Спорт
КраїнаСРСР СРСР → Білорусь Білорусь
Вид спортуспортивна боротьба[d]
Дисциплінаборотьба
Спортивне званнязаслужений майстер спорту
ТренериPavel Grigoryevd і Q28500489?
ТренуєОлімпійська збірна Білорусі по вільній боротьбі
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» Срібний Олімпійський орден
заслужений тренер СРСР заслужений майстер спорту СРСР
Орден Леніна — 1964 Орден Трудового Червоного Прапора — 1970 Орден «Знак Пошани»  — 1964 Орден «Знак Пошани»  — 1969 Орден «Знак Пошани»  — 1985
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений майстер спорту СРСР
Заслужений тренер СРСР
Заслужений тренер СРСР
CMNS: Медведь Олександр Васильович у Вікісховищі
Спортивні нагороди
Представник СРСР
Олімпійські ігри
Золото 1964 Токіо боротьба
Золото 1968 Мехіко боротьба
Золото 1972 Мюнхен боротьба
Чемпіонат світу
Золото 1962, Толедо боротьба
Золото 1963, Софія боротьба
Золото 1966, Толедо боротьба
Золото 1967, Нью-Делі боротьба
Золото 1969, Мар-дель-Плата боротьба
Золото 1970, Едмонтон боротьба
Золото 1971, Софія боротьба
Чемпіонат Європи
Золото 1966, Карлсруе боротьба
Золото 1968, Скоп'є боротьба
Золото 1971, Софія боротьба
Золото 1972, Катовиці боротьба
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Медведь.

Олекса́ндр Васи́льович Медве́дь (нар. 16 вересня 1937, Біла Церква — 2 вересня 2024) — український та білоруський борець вільного стилю радянських часів, трикратний олімпійський чемпіон, багаторазовий чемпіон світу, Європи та СРСР. 1962 — заслужений майстер спорту СРСР. Нагороджений орденом Леніна, 1970 — орденом Трудового Червоного Прапора, трьома орденами «Знак Пошани» — 1964, 1969 та 1985 роки, 1975 — Олімпійським орденом та призом «За шляхетність в спорті». 1975 року нагороджений Почесним знаком ЦК ВЛКСМ, 1975 — почесний громадянин Мінська, 1979 — заслужений тренер БРСР, 1984 — заслужений тренер СРСР.[4] Включений до Зали слави Міжнародної федерації об'єднаних стилів боротьби (FILA).[5]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився Олександр Медведь 16 вересня 1937 року в місті Біла Церква.[6] Дитячі і шкільні роки Олександра пройшли в рідному місті.

Після закінчення школи працював на заводі, вивчився на слюсаря-монтажника, служив в Радянській армії. В армії і почав займатися боротьбою. Вже через місяць занять виграв першість Білоруського військового округу. Після демобілізації оселився в Білорусі, закінчив Вищу школу тренерів, по тому вчився у Мінському інституті фізичної культури. Наставниками були Павло Васильович Григор'єв і Болеслав Михайлович Рибалко.

В 1964, 1968 та 1972 роках ставав олімпійським чемпіоном з вільної боротьби — кожного разу в іншій ваговій категорії — напівважкій, важкій та абсолютній відповідно.

Сім разів — в 1962, 1963, 1966, 1967, 1969, 1970 та 1971 роках ставав чемпіоном світу.

Чотириразовий чемпіон Європи — у 1966, 1968, 1971 та 1972 роках.

Дев'ятиразовий чемпіон СРСР — протягом 1961—1970 років.

1962 року після першого здобуття звання чемпіона СРСР йому присвоюється звання заслуженого майстра спорту.

1964 року після перемоги на Олімпіаді нагороджений орденом Леніна.

В фіналах престижних змагань вісім разів обігрував одного й того ж спортсмена — Османа Дуралієва.

1970 року з Федерацією боротьби Республіки Білорусь разом з Комітетом по фізичній культурі та спорту при РМ БРСР заснував міжнародний турнір з вільної боротьби на призи О. В. Медведя.1994 року турніру присвоєна вища категорія міжнародних змагань — Гран-прі.

1972 року на церемонії відкриття Олімпіади в Мюнхені ніс прапора СРСР.

1980 року при відкритті Олімпіади був вдостоєний честі прочитати Олімпійську клятву від імені суддів.

Після закінчення спортивної кар'єри працював в Мінському радіотехнічному інституті доцентом, одночасно був тренером по боротьбі.

Після зникнення з мапи світу СРСР став віце-президентом НОК Білорусі та тренером олімпійської збірної Білорусі по вільній боротьбі.

2001 року визнаний найкращим спортсменом Білорусі 20 сторіччя.

При відкритті Олімпійських ігор 2004 року в Афінах ніс прапор Білорусі.

2005 року визнаний найкращим борцем вільного стилю в історії спорту та введений в Залу спортивної слави боротьби.

Написав дві книги по боротьбі.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Батько — Медведь Василь Зіновійович (1909), працював лісником, мати — Марія Хомівна (1911). Одружений, дружина — Медведь Тетяна Степанівна (1940), інженер за фахом.[6] У подружжя двоє дітей — дочка Медведь Олена Олександрівна (1960) та син Ведмідь Олексій Олександрович (1967), є внуки, правнуки. Син Олексій — також борець, володар Кубка світу.

Нагороди, звання та призи

[ред. | ред. код]
Нагороди
Призи
  • 1975 — приз «За шляхетність в спорті»;
Звання

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Медведь Александр Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
  3. ↑ Умер легендарный борец Александр Медведь — Білоруське телеграфне агентство, 2024.
  4. ↑ Медведь Олександр Васильович. Велика Радянська Енциклопедія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 24 вересня 2014.
  5. ↑ Hall of Fame — Freestyle // United World Wrestling ({{lang-uk|[[Об'єднаний світ боротьби]]}}) (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 13 жовтня 2015.
  6. ↑ а б Олександр Васильович Медведь. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Медведь_Олександр_Васильович&oldid=43407553