Медведь Олександр Васильович
Медведь Олександр Васильович біл. Аляксандр Васілевіч Мядзведзь | |
---|---|
Загальна інформація | |
Громадянство | СРСР Білорусь |
Місце проживання | Мінськ |
Народження | 16 вересня 1937[1][2] Біла Церква, Київська область, Українська РСР, СРСР |
Смерть | 2 вересня 2024[3] (86 років) Мінськ, Білорусь |
Зріст | 190 см |
Вага | 120 кг |
Alma mater | Q116998529? |
Спорт | |
Країна | СРСР → Білорусь |
Вид спорту | спортивна боротьба[d] |
Дисципліна | боротьба |
Спортивне звання | заслужений майстер спорту |
Тренери | Pavel Grigoryevd і Q28500489? |
Тренує | Олімпійська збірна Білорусі по вільній боротьбі |
Медведь Олександр Васильович у Вікісховищі |
Спортивні нагороди | ||
---|---|---|
Представник СРСР | ||
Олімпійські ігри | ||
Золото | 1964 Токіо | боротьба |
Золото | 1968 Мехіко | боротьба |
Золото | 1972 Мюнхен | боротьба |
Чемпіонат світу | ||
Золото | 1962, Толедо | боротьба |
Золото | 1963, Софія | боротьба |
Золото | 1966, Толедо | боротьба |
Золото | 1967, Нью-Делі | боротьба |
Золото | 1969, Мар-дель-Плата | боротьба |
Золото | 1970, Едмонтон | боротьба |
Золото | 1971, Софія | боротьба |
Чемпіонат Європи | ||
Золото | 1966, Карлсруе | боротьба |
Золото | 1968, Скоп'є | боротьба |
Золото | 1971, Софія | боротьба |
Золото | 1972, Катовиці | боротьба |
Олекса́ндр Васи́льович Медве́дь (нар. 16 вересня 1937, Біла Церква — 2 вересня 2024) — український та білоруський борець вільного стилю радянських часів, трикратний олімпійський чемпіон, багаторазовий чемпіон світу, Європи та СРСР. 1962 — заслужений майстер спорту СРСР. Нагороджений орденом Леніна, 1970 — орденом Трудового Червоного Прапора, трьома орденами «Знак Пошани» — 1964, 1969 та 1985 роки, 1975 — Олімпійським орденом та призом «За шляхетність в спорті». 1975 року нагороджений Почесним знаком ЦК ВЛКСМ, 1975 — почесний громадянин Мінська, 1979 — заслужений тренер БРСР, 1984 — заслужений тренер СРСР.[4] Включений до Зали слави Міжнародної федерації об'єднаних стилів боротьби (FILA).[5]
Народився Олександр Медведь 16 вересня 1937 року в місті Біла Церква.[6] Дитячі і шкільні роки Олександра пройшли в рідному місті.
Після закінчення школи працював на заводі, вивчився на слюсаря-монтажника, служив в Радянській армії. В армії і почав займатися боротьбою. Вже через місяць занять виграв першість Білоруського військового округу. Після демобілізації оселився в Білорусі, закінчив Вищу школу тренерів, по тому вчився у Мінському інституті фізичної культури. Наставниками були Павло Васильович Григор'єв і Болеслав Михайлович Рибалко.
В 1964, 1968 та 1972 роках ставав олімпійським чемпіоном з вільної боротьби — кожного разу в іншій ваговій категорії — напівважкій, важкій та абсолютній відповідно.
Сім разів — в 1962, 1963, 1966, 1967, 1969, 1970 та 1971 роках ставав чемпіоном світу.
Чотириразовий чемпіон Європи — у 1966, 1968, 1971 та 1972 роках.
Дев'ятиразовий чемпіон СРСР — протягом 1961—1970 років.
1962 року після першого здобуття звання чемпіона СРСР йому присвоюється звання заслуженого майстра спорту.
1964 року після перемоги на Олімпіаді нагороджений орденом Леніна.
В фіналах престижних змагань вісім разів обігрував одного й того ж спортсмена — Османа Дуралієва.
1970 року з Федерацією боротьби Республіки Білорусь разом з Комітетом по фізичній культурі та спорту при РМ БРСР заснував міжнародний турнір з вільної боротьби на призи О. В. Медведя.1994 року турніру присвоєна вища категорія міжнародних змагань — Гран-прі.
1972 року на церемонії відкриття Олімпіади в Мюнхені ніс прапора СРСР.
1980 року при відкритті Олімпіади був вдостоєний честі прочитати Олімпійську клятву від імені суддів.
Після закінчення спортивної кар'єри працював в Мінському радіотехнічному інституті доцентом, одночасно був тренером по боротьбі.
Після зникнення з мапи світу СРСР став віце-президентом НОК Білорусі та тренером олімпійської збірної Білорусі по вільній боротьбі.
2001 року визнаний найкращим спортсменом Білорусі 20 сторіччя.
При відкритті Олімпійських ігор 2004 року в Афінах ніс прапор Білорусі.
2005 року визнаний найкращим борцем вільного стилю в історії спорту та введений в Залу спортивної слави боротьби.
Написав дві книги по боротьбі.
Батько — Медведь Василь Зіновійович (1909), працював лісником, мати — Марія Хомівна (1911). Одружений, дружина — Медведь Тетяна Степанівна (1940), інженер за фахом.[6] У подружжя двоє дітей — дочка Медведь Олена Олександрівна (1960) та син Ведмідь Олексій Олександрович (1967), є внуки, правнуки. Син Олексій — також борець, володар Кубка світу.
- Нагороди
- 1964 — Орден Леніна;
- 1964 — Орден «Знак Пошани»;
- 1970 — Орден Трудового Червоного Прапора;
- 1969 — Орден «Знак Пошани»;
- 1975 — Олімпійський орден;
- 1985 — Орден «Знак Пошани»;
- Призи
- 1975 — приз «За шляхетність в спорті»;
- Звання
- 1962 — Заслужений майстер спорту СРСР;
- 1979 — Заслужений тренер БРСР;
- 1984 — Заслужений тренер СРСР;
- 1975 — Почесний громадянин Мінська;
- 1975 — Почесним знак ЦК ВЛКСМ;
- ↑ Медведь Александр Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Умер легендарный борец Александр Медведь — Білоруське телеграфне агентство, 2024.
- ↑ Медведь Олександр Васильович. Велика Радянська Енциклопедія. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 24 вересня 2014.
- ↑ Hall of Fame — Freestyle // United World Wrestling ({{lang-uk|[[Об'єднаний світ боротьби]]}}) (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 13 жовтня 2015.
- ↑ а б Олександр Васильович Медведь. Архів оригіналу за 4 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013.
- Олександр Васильович Медведь [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- http://girya-sport.ucoz.ru/index/medved_aleksandr/0-31 [Архівовано 4 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Турнір на призи О. В. Медведя [Архівовано 6 листопада 2013 у Wayback Machine.]
- Народились 16 вересня
- Народились 1937
- Уродженці Білої Церкви
- Померли 2 вересня
- Померли 2024
- Померли в Мінську
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Кавалери Срібного Олімпійського ордена
- Заслужені тренери СРСР
- Заслужені майстри спорту СРСР
- Олімпійські чемпіони з вільної боротьби
- Чемпіони світу з вільної боротьби
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1964
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1968
- Чемпіони літніх Олімпійських ігор 1972
- Почесні громадяни Мінська
- Члени Зали слави FILA
- Радянські олімпійські чемпіони
- Радянські борці вільного стилю
- Борці вільного стилю на літніх Олімпійських іграх 1964
- Борці вільного стилю на літніх Олімпійських іграх 1968
- Борці вільного стилю на літніх Олімпійських іграх 1972
- Радянські чемпіони світу
- Радянські чемпіони Європи
- Чемпіони Європи з вільної боротьби