Перейти до вмісту

Медична латина

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

                  Латинські фрази


Primum non nocere

Noli nocere! [джерело?]

Найперше — не зашкодь!

Не нашкодь![джерело?]
(гасло медиків та фармацевтів)

Медична латина (або латинська мова з медичною термінологією) — латино-грецька медична терміносистема. Складається з: загальної, анатомічної, фармако-хімічної, клінічної термінологій.

Де-факто дана термінологія є міжнародним медичним стандартом.

  • Загальна термінологія
  • Анатомічна термінологія[1] — це сукупність термінів, якими визначають органи, тканини та інші структурні компоненти організму в межах науки анатомії.
  • Фармако-хімічна термінологія — це сукупність термінів, що використовуються в фармако-хімічній діяльності.
  • Клінічна термінологія[2] — це сукупність термінів які включають в себе назви захворювань, методів профілактики, обстеження, діагностики і лікування, клінічних спеціальностей і спеціалістів.

Анатомічна підсистема описує макроскопічні утворення:

Фармако-хімічна підсистема регламентує правила виписування рецептів, а також до її складу входять терміносистеми органічної та неорганічної хімії:

Клінічна підсистема була утворена двома типами термінів:

  • багатослівними термінами
  • термінами-композитами:
    • Exacerbatio bronchitidis acutae — загострення хронічного бронхіту
    • Polydactylia — полідактилія (багатопалість, вроджене хірургічне захворювання)
    • Tuberculosis — туберкульоз

Багатослівні терміни — це терміни де є надлишковість, тобто в контексті повторюються близькі за значенням слова, котрі достатньо замінити лише одним словом, щоб простіше висловити думку.

Терміни-композити — це терміни які утворюються внаслідок об'єднання в одній лексичній одиниці двох чи більше основ повнозначних слів.

У V ст. до н. е. «батьком» медицини Гіппократом були вперше зібрані і написані медичні терміни у «Corpus Hippocraticum» («Збірник Гіппократа»).

«Пассіонарії» — перший перекладений на латинську мову збірник

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В. Г. Черкасов та інш. МІЖНАРОДНА АНАТОМІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ. — Вінниця, 2010. — 392 с. [Архівовано 28 грудня 2017 у Wayback Machine.] ISBN 978-966-382-214-3
  2. Латинська мова. Рецептура. Клінічна термінологія : [підруч. для студ. вищ. закл. освіти ІІІ–IV рівнів акредит.] / Г. О. Краковецька, В. М. Бобирьов, О. М. Бєляєва. – Київ : Здоров’я, 1999. – 360 с.

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. Латинська мова і основи медичної термінології. Євгенія Шевченко / Київ: ВСВ «Медицина».- 2016.- 240 c. ISBN 978-617-505-448-2
  2. Латинська мова та основи фармацевтичної термінології: підручник (ВНЗ IV р.а.) / Л. Ю. Смольська, В. Г. Синиця, Д. Ю. Коваль-Гнатів та ін.. – К.: ВСВ «Медицина», 2016. – 352 с.
  3. Дерев'янченко Н. В., Литовська О. В. Латинська мова та медична термінологія: навчальний посібник (для студентів вищих мед. навч. закладів) / Харків: ХНМУ, 2017. — 172 с. [Архівовано 4 листопада 2018 у Wayback Machine.]
  4. Латинська мова та основи фармацевтичної термінології: навч. посіб./ уклад. Т. В. Тітієвська, А. К. Куліченко. ‒ Запоріжжя: ЗДМУ, 2015. ‒ 102 с. [Архівовано 24 жовтня 2018 у Wayback Machine.]

Література

[ред. | ред. код]
  1. Латинська мова та основи медичної термінології: підручник / Л. Ю. Смольська, П. А. Содомора, Д. Г. Шега та ін.; за ред. Л. Ю. Смольської. — 3-є вид., переробл. І допов. — К.:ВСВ «Медицина», 2016. —472 с.
  2. Medical Latin (PDF). Philadelphia: P.Blakiston, Son & Co. 1897. Процитовано 20 жовтня 2023.
  3. Medical Latin. JAMA. 1949;141(12):882. DOI:10.1001/jama.1949.02910120070035
  4. Lysanets, Y.V., Bieliaieva, O.M. The use of Latin terminology in medical case reports: quantitative, structural, and thematic analysis. J Med Case Reports 12, 45 (2018). https://doi.org/10.1186/s13256-018-1562-x