Медовиця мала
Медовиця мала | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Myza celebensis (Meyer & Wiglesworth, 1894) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Медови́ця мала[2] (Myza celebensis) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Індонезії.
Малим медовицям притаманний статевий диморфізм[3]. Самці досягають довжини 17 см і ваги 21 г, самиці менші. Голова і шия птаха сірі або оливково-коричневі, поцятковані темно-коричневими смужками. Дзьоб темний, довгий, вингутий на кінці донизу, навколо темних очей є ділянки голої темної шкіри. Спина, крила і хвіст коричневі, поцятковані темно-коричневими смужками, нижня частина тілда коричнева, смужки на ній менш виражені. Забарвлення представників підвиду M. c. meridionalis має сірий відтінок[4][5].
Виділяють два підвиди:[6]
- M. c. celebensis (Meyer, AB & Wiglesworth, 1894) — північ, центр і південний схід Сулавесі;
- M. c. meridionalis (Meyer, AB & Wiglesworth, 1896) — південь Сулавесі.
Малі медовиці є ендеміками Сулавесі. Вони живуть в гірських тропічних лісах, на висоті від 900 до 1800 м над рівнем моря на півночі та на висоті до 2500 м над рівнем моря на півдні. Живляться нектаром[7].
- ↑ BirdLife International (2016). Myza celebensis. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Noske, Richard A.; Leishman, Alan J.; Burton, J.; Harris, C.; Putra, Dadang Dwi; Prawiradilaga, Dewi M. (2013). Strong sexual size dimorphism in the Dark-eared Myza Myza celebensis, a Sulawesi-endemic honeyeater, with notes on its wing markings and moult. Kukila. 17 (1). Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- ↑ Lesser streaked honeyeater (Myza celebensis). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 21 липня 2014.
- ↑ Cikarak Sulawesi. Kutilang Indonesia. 20 травня 2013. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 21 липня 2014.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 29 вересня 2021.
- ↑ Riley, Jon (1 грудня 2000). Gunung Ambang. OBC Bulletin 32. Oriental Bird Club. Архів оригіналу за 19 квітня 2018. Процитовано 15 липня 2014.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |