Медовка бронзова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медовка бронзова

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Медолюбові (Meliphagidae)
Рід: Бронзова медовка (Gliciphila)
Swainson, 1837
Вид: Медовка бронзова
Gliciphila melanops
Latham, 1801[2]
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Certhia melanops
Phylidonyris melanops
Посилання
Вікісховище: Gliciphila melanops
Віківиди: Gliciphila melanops
ITIS: 711596
МСОП: 22704388
NCBI: 1156028

Медо́вка бронзова[3] (Gliciphila melanops) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Австралії. Це єдиний представник монотипового роду Бронзова медовка (Gliciphila).

Бронзова медовка
Бронзова медовка

Довжина птаха становить 14-18 см, вага 14-22 г. Верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла білувата. Від дзьоба до очей ідуть темні смуги, що переходять у великі чорнувато-бурі плями на скронях, шиї і грудях з боків. На голові з боків є контрастно світлі серпоподібні плями. Над очима білуваті "брови", тім'я охристе.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють два підвиди:[4]

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Бронзові медовки мешкають на півдні Австрілії, зокрема на Тасманії. Вони живуть в сухих чагарникових заростях маллі і квонган, на пустищах і в саванах. Живляться нектаром. Сезон розмноження триває з червня по грудень. Гніздо чашоподібне. робиться з кори і траві, встелюється пухом, шерстю або іншим м'янким матеріалом, розміщується в чагарниках. В кладці 2-3, іноді 4 яйця[5].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Euplectes ardens. Архів оригіналу за 14 червня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
  2. Latham, John (1801). Supplementum indicis ornithologici sive systematis ornithologiae (Latin) . London: Leigh & Sotheby. с. xxxvi. Архів оригіналу за 14 червня 2022. Процитовано 14 червня 2022.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 14 червня 2022.
  5. Beruldsen, G (2003). Australian Birds: Their Nests and Eggs. Kenmore Hills, Qld: self. с. 324. ISBN 0-646-42798-9.