Медолюб великий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медолюб великий

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Медолюбові (Meliphagidae)
Рід: Медолюб (Meliphaga)
Вид: Медолюб великий
Meliphaga lewinii
(Swainson, 1837)
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Meliphaga lewinii
Віківиди: Meliphaga lewinii
ITIS: 561072
МСОП: 22704016
NCBI: 390651

Медолюб великий[2] (Meliphaga lewinii) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Австралії. Вид названий на честь австралійського маляра Джона Левіна[en].

Голова великого медолюба
Великий медолюб

Довжина птаха становить 20-22 см. Забарвлення переважно тьмяно-зеленувато-сіре. На скронах великі жовтуваті плями у формі півмісяця, за дзьобом вузькі жовтуваті смуги. Махові пера мають жовтуваті края, помітні в польоті. Дзьоб чорний, очі сірувато-блакитні. У молодих птахів очі карі.

Підвиди

[ред. | ред. код]

Виділяють три підвиди:[3]

  • M. l. amphochlora Schodde, 1989 — схід півострова Кейп-Йорк, північно-східний Квінсленд;
  • M. l. mab (Mathews, 1912) — східний Квінсленд;
  • M. l. lewinii (Swainson, 1837) — від південно-східного Квінсленду до південної Вікторії.

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Великі медолюби мешкають на сході Австралії. Вони живуть в тропічних лісах і чагарникових заростях, на полях і плантаціх, в парках і садах. Зустрічаються поодинці, парами або зграйками до 10 птахів. Живляться ягодами і дрібними плодами, а також комахами і нектаром. Сезон розмноження триває з вересня по січень. Гніздо чашоподібне, зроблене з рослинного матеріалу, скріпленого павутинням, встелене м'яким матеріалом. в кладці 2-3 яйця. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 14 днів після вилуплення.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Meliphaga lewinii. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 квітня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Honeyeaters. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 квітня 2022. Процитовано 07 квітня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Longmore, N.W. 1991. The Honeyeaters & their Allies of Australia. Angus and Robertson and the National Photographic Index of Australian Wildlife, Sydney.
  • Pizzey, G. & Knight, F. 1997. Field Guide to the Birds of Australia. Angus and Robertson, Sydney.
  • Schodde, R. & Mason, I. 1999. The Directory of Australian Birds: Passerines. CSIRO Publishing, Collingwood, Victoria.
  • Schodde, R. & Tidemann, S.C. (eds) 1990. Reader's Digest Complete Book of Australian Birds (2nd Edition). Reader's Digest (Australia) Pty Ltd., Sydney.