Перейти до вмісту

Медопійник тасманійський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Медопійник тасманійський
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Медолюбові (Meliphagidae)
Рід: Медопійник (Melithreptus)
Вид: Медопійник тасманійський
Melithreptus validirostris
(Gould, 1837)
Синоніми
Eidopsarus bicinctus Swainson
Посилання
Вікісховище: Melithreptus validirostris
Віківиди: Melithreptus validirostris
ITIS: 561088
МСОП: 22704148
NCBI: 863590

Медопійник тасманійський[2] (Melithreptus validirostris) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae). Ендемік Австралії.

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид поширений в Тасманії, на острові Кінг та островах Фюрно. Вид зустрічається в склерофілових лісах, особливо в балках, переміщаючись в деяких районах у сухіші ліси на схилах протягом зими.

Медолюб середнього розміру 16,5–17,5 см завдовжки, оливково-коричневий зверху та блідо-сіро-коричневий знизу, з чорними головою, потилицею та горлом, блідо-блакитною або брудно-білою плямою над оком та білим півмісяцем на потилиці.[3] Молоді особини мають коричневе тім'я, потилицю з лимонним відтінком і помаранчеву основу дзьоба.[4]

Спосіб життя

[ред. | ред. код]

Тасманійські медопійники харчуються в основному членистоногими, головним чином комахами, які здебільшого добувають на стовбурах і в корі дерев. Самиці будують невеликі глибокі чашоподібні гнізда на високих деревах або в густих чагарниках, у які зазвичай відкладають по три яйця. Розмноження відбувається невеликими колоніями в «традиційних» районах, при цьому члени колонії повертаються в те саме загальне місце щороку.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2022). Melithreptus validirostris: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 15 листопада 2024
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Watts, Dave (2006) [1999]. Field Guide to Tasmanian Birds (вид. 2nd). Frenchs Forest, NSW: New Holland Press. с. 145. ISBN 1-876334-60-6.
  4. Strong-billed Honeyeater. Birds in Backyards. Birds Australia. 17 травня 2006. Процитовано 28 червня 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]